— То чому триває ота війна всередині іркутського представництва Зими?
— Бо, бачите, тут, у Краї Лютих, складніше…
— Ах! Ті вибори однаково-логічні й однаково-слушні…
— Так. Видно, що…
— Конче.
— Чиновники…
— Марніють.
— Замерзають.
Глистюки Літа, гнильні паразити світу, розтопленого між істинним і хибним. Яка робота їм залишається у світі, цілковито залитому тьмідиною, замкненому в Кризі? Стільки влади чиновничей, скільки логіки Котарбінського.
— Усі чиновники в душі розтальники, — сказалося тихо.
— Ну, розтальники, може й ні, але слушно, вони не палають любов’ю до Зими. — Відставивши порожню склянку, Кузмєнцев потягнувся за табакеркою, набрав табаки на довгий ніготь, втягнув у волохату ніздрю, потер ніс. — І тут виявляється перша причина сум’яття. Міністерство Зими створене для опанування Криги, чи не так? Для того, щоб організувати життя у Зимі. На чолі його поставили Пєтра Раппацького, столипінського демократа, якого тепер вважають розтальником, бо він виступав за Конституцію. У свою чергу, Сибирьхожетo було створено, щоб отримувати прибуток від Криги, чи не так? Для Побєдоносцева, що більше лютих сидить на родовищах, то більший дохід. І доки жодна зі сторін не має реального впливу на Кригу, подібні суперечності ні в чому не перешкоджають, але я розпитав людей у канцелярії із канцелярії генерал-губернаторства, й що виявилося? Послухайте, це здебільшого мої домисли, бо, звичайно, мені не сказали цього відверто, але — саме так воно замерзло.
… Отож, у середині червня приходить із Особистої Його Імператорської Величности Канцелярії лист до генерал-губернатора Шульца-Зимового з розпорядженням підготувати приміщення, людей і ресурси, що дало б змогу для нової наукової праці в Іркутську над лютими: термін місячний, а в додатку — ретельні інструкції і вимоги. Шульц передає наказ Географічному Товариству й Імператорській Академії, але, звичайно ж, цікаво мені, що сам Император Всероссийский втручається у справи якогось науковця, коли інженерів тут много, самих лише наукових закладів докрижаної епохи в нашому місті півсотні. Тому Шульц пише своїм інформаторам при дворі. Ті йому відписують, що…
— Нікола Тесла з арсеналом Літа.
— Так. А тепер спробуйте відслідкувати міркування губернатора Шульца: ліворуч у нього Міністерство Зими, праворуч Сибирьхожетo, вгорі Імператор, який радше за все оголосив війну лютим. Протистояти побажанням Його Величности — не може! Так? Так. Але допустити знищення Криги й крах усієї промислової потужности Сибіру — теж йому не вільно. Я його знаю, це не та людина, котра буде сидіти, склавши руки, й дивитися, як золотоносне королівство знову перетворюється на забутий Богом, імператором і людьми край засланців і виселенців. Ну й він серед іншого вигадав наступний спосіб: домовитися з лютими.
Кузмєнцев потужно чхнув, уславив Господа і утер носа.
— Як порозумітися з лютим? Ніяк. Але ось губернатор знаходить на своєму столі ордер на арешт преступника еретического мартынового, польського засланця Філіпа Єрославського, Батька Мороза, який — написано чорним по білому — балакає з лютими. А де той Батько Мороз? Як до нього добратися?
… Зрозуміли?
Сілося випростано.
— Ви знаєте генерал-губернатора, Модесте Павловічу, правда ж? Від часу, як він сюди приїхав. Ви знаєте, як — яким він замерз. Скажіть, чи він людина чести?
Старий адвокат підняв бороду, подивився з-під важких повік.
— Так.
— Ви думаєте з ним домовитися, пане Бенедикте? — спитав Веліцький. — Бо якщо ви хочете зустрітися із ним за плечима чиновников Зими, то це не буде…
— Я не знаю, не це мене турбує.
— Що ж тоді?
— Доктор Тесла. Я зовсім про нього забув. Він мав уже дістатися до Іркутська. З машинами, з усім. Той секретар Шембухa згадував, що послав кудись козаків.
— Для охорони доктора?
— Але з того, що каже Модест Павловіч, ясно видно, що граф Шульц-Зимовий — заморозник чистої води, тобто чистої криги, навіть якщо не з сердечного переконання, то з політичного розрахунку. Адже ніщо б його більше не втішило, як лише те, щоб усе тут залишилося, як є, — заморожене. Я питаю, чи він людина чести — чи був би він здатний найняти аґента-вбивцю, щоб той усунув загрозу, перш ніж вона взагалі прибуде до міста?