Геометричні розміри «Ньюпора 17» та «23» були однаковими, ці моделі розрізнялися лише двигунами та розташуванням кулемета відносно осі літака. «Ньюпор 17» обладнювався ртативним двигуном «Рон» 9Jb потужністю 110 к.с., а на «Ньюпор 23» встановлювали ротативний двигун «Рон» 9Je потужністю 120 к.с. Максимальна швидкість літака сягала 160–165 км/год.
Переважна кількість літаків ще на заводі фарбувалася в сріблястий колір, що отримували шляхом додавання в прозорий аеролак алюмінієвого порошку. Металеві частини літака додатково ще й полірувалися і від цього виглядали значно світлішими.
У цього літака змінені стандартні знаки розпізнавання ВПС Росії: поверх трикольорових кокард, що розташовувалися зверху і знизу верхніх крил та знизу на нижніх крилах, перефарбовано в українські національні кольори — білі поля зафарбовано жовтим кольором, а червоні та сині — блакитним.
Така ж доля спіткала й трикольорове вертикальне стерно хвостового оперення — воно стало жовто-блакитним. Такі нові розпізнавальні знаки літак міг отримати ще за часів Центральної Ради, таким він перебував і після повалення гетьмана Павла Скоропадського в Летунській ескадрі УГА на летовищі в Красному в лютому 1919 року.
Поручник авіації Галицької Армії в парадному однострої
Осінь 1919 р.
Поручник носить однострій, заведений в Галицькій Армії згідно з «Розпорядом XLVI Державного Секретаріяту Військових Справ» від 22 квітня 1919р., що базувався на уніформі, розробленій для Українських Січових Стрільців в 1916 році. Той, в свою чергу, з одного боку наслідував австро-угорський військовий мундир, а з іншого — продовжував моду, що розповсюдилася серед офіцерів цісарсько-королівського війська під вливом мундирів баварських гірських стрільців. Останній відрізнявся накладними кишенями з байтовими складками. Усуси лише змінили форму клапанів кишень.
Наказом було запроваджено оригінальну систему розрізнення рангів за допомогою нарукавних галунів різної ширини та оздоблення й оздоблення петлиць-«зубчаток» на комірі. Колір петлиці відповідав роду зброї — для інженерних частин, до яких було віднесено й авіацію, це був «попелястий» колір. Молодші («сотенні») старшини, до яких відносився поручник, відзначалися вузькими золотими полосками на суконому тлі кольору роду зброї, вільний кінець яких прикрашали розетки, та вузьким золотими шнуром навколо петлиць.
Наказ передбачав використання не лише штанів-галіфе, але дозволяв старшинам та старшим підстаршинам для вихідної форми використати прямі чорні штані з кантом кольору роду зброї. Такі штані походили ще з однострою австро-угорської армії, але там мали канти для всіх червоні. Самі такі, старі штані носить цей поручник.
«Квітневий» наказ заводив шапку-«мазепинку» зразка Січових Стрільців. Але після того, як Галицька Армія була вимушена припинити боротьбу з поляками та об'єднатися з Армією УНР, змінилися й умови постачання. Таким чином за «Розпорядом LXXIV Диктатора» головним убором галичан стала шапка-«київлянка» (або «петлюрівка») — м'який кашкет англійського зразка, заведений в українському війську ще за гетьмана П. Скоропадського.
Як холодну зброю льотчик використає кортик офіцерів авіації австро-угорської армії. Хоча документів про його заведення досі не знайдено, але достатня кількість однакових зразків, що зберіглася, примушує припустити, що такий наказ був. Завдяки своєму незвичайному дизайну кортик набув популярності серед генеральної старшини габсбургської монархії — у січні 1917 року імператор Карл І наказав всім офіцерам змінити шаблі на унтер-офіцерські штик-ножі.
В Галицькій Армії заборонялося носити нагороди та знаки австро-угорського війська (за винятком офіцерського «Хреста Воєнних Заслуг» та солдатської «Медалі За Хоробрість»). Але цей офіцер начепив «Військовий Хрест Імператора Карла» (за перебування на фронті), «Медаль За Поранення» (кількість поранень відзначалася вузькими полосками на стрічці — в цьому випадку одне) та «Знак Льотчиків» (зразка за правління Франца Йосифа).
Завершують ансамбль офіцерські білі рукавички.
Кортик офіцерів авіації Імператорських та Королівських збройних сил
Ймовірно кортик особливого зразка було заведено в 1917 році за імператора Карла (М. С. Ortner, Е. Artlieb «With Drawn Sword», Vienna)