Світоглядні властивості — це духовне й ідейне обличчя людини, яке відображає ідейність, безідейність, принциповість, безпринципність, нігілізм, вірність, зраду, патріотизм, націоналізм, шовінізм, правовий нігілізм тощо. Виробничо-ділові властивості характеризують ставлення людини до праці колективної або індивідуальної, наприклад, працелюбство, сумлінність, бережливість, безгосподарність, скупість тощо. Морально-побутові властивості характеризують людину в побуті, сім’ї, малому колективі і до них зазвичай зараховують гуманність, скромність, жорстокість, нелюдяність, черствість, нахабність, грубість, розбещеність та ін. Таким чином, зазначені види фізичних, біологічних і соціальних властивостей у сукупності індивідуалізують кожну людину в середовищі їй подібних, що сприяє і розшуку, і ототожненню її при розслідуванні злочинів.
У процесі діяльності людини всі три види властивостей відображаються на різних матеріальних об’єктах, сприймаються суб’єктами, що стають джерелами інформації, яку зазвичай за походженням називають особистою інформацією.
Залежно від виду властивостей слід розрізняти і види інформації. Інформацію, яка відображає фізичні властивості особи, називають структурною в зв’язку з тим, що вона визначає її структурну організацію. Біологічні властивості відображають функціональну діяльність людини, а тому інформацію про них називають функціональною. Соціальні властивості характеризують людину як особистість на рівні індивідуальної і суспільної свідомості. Тому така інформація називається соціальною або особистою.
Ці властивості людини тією чи іншою мірою можуть бути відображені в слідовій картині події злочину.
Сьогодні в криміналістиці сліди людини в структурі події злочину (кримінальна гомеоскопія) поділяють на такі групи:
• криміналістичне встановлення (пошук і ототожнення) особи за ознаками зовнішності (криміналістична габітологія);
• сліди рук і ніг (криміналістична дактилоскопія);
• сліди зубів особи та шкірного покриву голови;
• сліди мікрооб’єктів і запаху особи;
• сліди звукової мови і голосу особи;
• сліди пам’яті особи (ідеальні відображення);
• сліди динамічних властивостей особи.
Важливими структурними елементами кожної з вищезазначених груп і пріоритетними напрямами їх дослідження є такі.
І. Ознаки зовнішності (криміналістична габітологія):
1. Зовнішність особи і механізм її відображення при скоєнні злочину.
2. Поняття ознак і властивостей зовнішності особи.
3. Класифікація і методика опису ознак зовнішності.
4. Джерела інформації про зовнішність особи.
5. Збирання та використання інформації про зовнішність особи для її розшуку і ототожнення.
6. Особливості ототожнення особи за ознаками зовнішності.
II. Сліди рук і ніг (криміналістична дактилоскопія):
1. Будова шкірного покриву поверхні долонь рук і підошов ніг.
2. Механізм утворення слідів рук і ніг, їх класифікація.
3. Методи і технічні засоби встановлення і фіксації слідів рук і ніг.
4. Певні прийоми використання слідів рук і ніг для отримання інформації про злочинця та злочин.
5. Основи методики дактилоскопічної експертизи.
III. Сліди зубів особи та шкірного покриву голови:
1. Сліди зубів.
2. Анатомічна будова шкірного покриву голови і криміналістичне значення цих слідів.
3. Механізм слідоутворення і види слідів шкірного покриву.
4. Встановлення слідів шкірного покриву і прийоми їх використання для отримання інформації про особу і подію злочину.
IV. Сліди мікрооб’єктів та запаху:
1. Поняття і класифікація мікрооб’єктів і слідів запаху в криміналістиці.
2. Криміналістичні ознаки запахових слідів.
3. Робота із запаховими слідами на місці події.
4. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів.
V. Сліди звукової мови і голосу особи:
1. Звук як джерело інформації для розкриття злочину і розшуку злочинця.
2. Поняття і ознаки звукових слідів.
3. Засоби і тактичні прийоми фіксації звукових слідів.
4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів.