49. Криміналістика: Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. — К.: Право, 1997. — 254 с.
50. Криміналістика: Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. — К.: Атіка, 1998. — 418 с.
51. Криміналістика. Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. — К.: Атіка, 2001. — 544 с.
52. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів / За ред. В. Ю. Шепітька. — Х., 1998. — 376 с.
53. Кузьмичев В. С. Теория и практика следственной деятельности. — К.: НВТ, 1997. — 246 с.
54. Лисиченко В. К., Липовский В. В. Исправленному верить. — К., 1980.
55. Лисиченко В. К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. — К., 1979.
56. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения. — К., 1993.
57. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования. — К.: УАВД, 1993.
58. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с учасниками отдельных следственых действий. — К.: КВШ МВД СССР, 1989. — 89 с.
59. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів з кримінальних справ (теорія, методика, зразки документів). — К., 1992. — 216 с.
60. Молдаван В. В., Молдаван В. А. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 240 с.
61. Ніколаєв О. О. Проблеми забезпечення процесуальних прав та законних інтересів обвинуваченого на досудовому слідстві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К.: 2001. — 21 с.
62. Осмотр места происшествия при расследовании отдельных видов преступлений: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Клименко. — К., 2001. — 172 с.
63. Порубов Н. И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве. — Минск: Выш. шк., 1973. — 368 с.
64. Салтевский М. В., Щербаковский М. Г, Губанов В. А. Осмотр компьютерных средств на месте происшествия. — Харьков, 1999.
65. Сегай М. Я., Стринжа В. К. Судебная экспертиза материальных следов отображений (проблемы методологии). — К., 1997.
66. Сегай М. Я. Методология судебной идентификации. — К., 1970.
67. Сегай М. Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижений науки и техники. — К., 1987.
68. Современные проблемы судебной фоноскопической зкспертизы / Под ред. В. С. Зеленецкого, М. В. Салтевского. — Харьков, 1999.
69. Стратегія і тактика боротьби з організованою злочинністю та корупцією. — К.: МНДЦзПБОЗ, 1999. — 32 с.
70. Строков І. В. Правові та моральні засади застосування криміналістичних засобів: Монографія. — К.: НАВСУ, 2003. — 325 с.
71. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 576 с.
72. Тертышник В. М, Слинько С. В. Теория доказательств. — Харьков: Арсис, 1998. — 256 с.
73. Ухаль А. М, Шеремет А. П. Експертно-криміналістична служба: структура та діяльність: Навч. посіб. — Ужгород, 2000.
74. Шепитько В. Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. — Харьков: Оригинал, 1995. — 200 с.
75. Шепітько В. Ю. Тактика допиту. — Х.: УЮА, 1992.
76. Шепітько В. Ю. Тактика огляду місця події. — Х.: УДЮА, 1994.
77. Шепітько В. Ю. Російсько-український словник з криміналістики. — К., 2001.
78. Шепітько В. Ю. Теорія криміналістичної тактики. — Х.: Гриф, 2002.
Розділ 2
Правові, організаційні і тактичні основи проведення окремих слідчих дій
2.1. Тактика огляду місця події
2.1.1. Поняття, завдання і принципи огляду місця події
Відповідно до ст. 190 КПК України розрізняють такі види слідчого огляду:
• огляд місцевості;
• огляд приміщення;
• огляд предметів;
• огляд документів.
Статтею 192 КПК України передбачено також огляд трупа, а ст. 193 КПК України регламентовано проведення огляду тіла живої людини.
Огляд місця події — один із видів слідчого огляду. Цю слідчу дію виконують з метою виявлення слідів злочину, з’ясування механізму вчинення злочину, обстановки його здійснення, інших обставин, які мають значення в справі, що розслідується.
Місце події — це широке поняття, яке може охоплювати місце приготування до злочину, місце безпосереднього вчинення злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх приховання.
Суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні слідчим обстановки місця події, вивченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації. Слідчий повинен особисто переконатися в наявності матеріальних джерел, в їхніх ознаках і властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.