• запросити та забезпечити участь необхідних учасників у проведенні огляду: понятих, громадських помічників, потерпілих, свідків та інших.
Після прибуття на місце події слідчий зобов’язаний:
• переконатися, що вжито заходів з охорони місця події, подання допомоги потерпілим, ліквідації наслідків події;
• за необхідності вжити додаткових заходів з охорони місця події та ліквідації шкідливих наслідків злочину.
На цьому етапі слідчий у разі необхідності проводить коротке опитування свідків і потерпілих, дає завдання оперативним працівникам щодо встановлення можливих потерпілих і свідків події, усуває сторонніх з місця події, визначає функції кожного з учасників огляду і роз’яснює їм їхні права та обов’язки.
Робочий етап — безпосередній огляд місця події — починається з орієнтовного або загального огляду, під час якого слідчий ознайомлюється з обстановкою місця події, визначає межі огляду, висуває версії стосовно події. На базі отриманих відомостей слідчий формує завдання оперативним працівникам (застосування службово-розшукового собаки, організація пошуку злочинця за гарячими слідами, збирання інформації, виявлення свідків), складає план детального огляду, вибирає методи й засоби дослідження обстановки місця пригоди, здійснює орієнтовну та оглядову зйомки місця події. Детальний огляд передбачає глибоке і всебічне дослідження місця події, об’єктів з метою виявлення слідів злочину. Під час загального огляду слідчий досліджує об’єкти в статичному стані, а при детальному — може переміщувати предмети з метою дослідження, спочатку зафіксувавши їх на місці виявлення. Під час детального огляду здійснюється вилучення матеріальних джерел (слідів), їх упакування, фіксація.
Заключний етап — фіксація результатів огляду місця події — полягає в узагальненні й аналізі зібраної інформації, вирішенні повністю або частково завдання та мети огляду. Визначається, які об’єкти обстановки доцільно оглянути додатково, які об’єкти ще необхідно вилучити. Слідчий може вважати огляд завершеним, якщо на всі питання, що випливають з події злочину, одержано певну інформацію (встановлено механізм, спосіб вчинення, виявлено ознаки злочинця тощо).
Під час загальної та детальної стадій огляду слідчий занотовує отриману інформацію, а після завершення огляду складає протокол огляду. Якщо огляд складний, то протокол готують під час робочої стадії. Досить часто слідчий доручає писати протокол одному з членів СОГ, а сам диктує результати дослідження обстановки місця події. Така процедура є більш економною та доцільною. Паралельно результати дослідження місця події можна записати на магнітофон.
На заключному етапі складають плани місця події (орієнтовні, оглядові, детальні), схеми та інші додатки до протоколу огляду місця події.
2.1.3. Огляд як метод дослідження матеріальних джерел інформації
Огляд — це не тільки слідча дія, а й криміналістичний метод дослідження, який використовують як у зв’язку з оглядом місця події, так і під час інших слідчих дій, наприклад, при обшуку, вилученні, впізнанні тощо. Суть огляду як методу не можна ототожнювати із слідчим оглядом, у ході якого виконують оглядові дії (безпосереднє чуттєве сприйняття і дослідження об’єкта) та застосовують інші методи (наприклад, вимірювальні, фотографічні, методи моделювання тощо).
Метод огляду як тактичний пізнавальний прийом має ознаки самостійного методу, методу дослідження та характеризується:
• безпосереднім сприйняттям;
• органолептичним та інструментальним дослідженнями;
• аналітичною діяльністю.
Методи здійснення огляду класифікують за різними підставами:
• за послідовністю здійснення та глибиною дослідження — на загальний і детальний;
• за характером дослідження умовно поділяють на статичний і динамічний;
• за обсягом дослідження — на вибірковий (суб’єктивний) і суцільний (об’єктивний);
• за напрямком руху під час огляду — на ексцентричний, концентричний, фронтальний, секторний, вузловий.
Загальний огляд здійснює слідчий з метою ознайомлення з обстановкою на місці події, отримання уявлення щодо характеру події, яка мала місце. На підставі оцінки обстановки місця події визначають межі території, що підлягає огляду, порядок руху учасників огляду, методи дослідження окремих елементів та обстановки. У процесі загального огляду визначають план подальшого детального огляду окремих ділянок або об’єктів. Детальний огляд передбачає ретельне вивчення обстановки загалом та кожного об’єкта на місці пригоди окремо.