13. Матвеев В. В., Поленов Б. В., Стась К. Н., Чебышов С. Б. О некоторых перспективах расширения областей применения ядерных измерительно-информационных технологий // Ядерные измерительно-информационные технологии. (Труды Научно-инженерного центра). — М.: НИЦ “СНИИП”, 1997.
14. Матвеев В. В., Поленов Б. В., Стась К. Н., Чебышов С. Б. Современное состояние и тенденции развития радиоэкологического приборостроения // Экологические системы и приборы. — 1999. — № 1. — С. 17-21.
15. Михеєнко М. М, Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 536 с.
16. Потебенько М. О., Гончаренко В. Г. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 ч. — К.: Форум, 2001.
17. Радиоактивные индикаторы в химии. Проведение эксперимента и обработка результатов: Учеб. пособие для вузов / В. Б. Лукьянов, С. С. Бердоносов, И. О. Богатырев и др. — М.: Высш. шк., 1977.
18. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. — К.: РИО МВД Украины, 1994. — 672 с.
19. Селиванов Н. А. Основания и форма применения научно-технических средств и специальных знаний при расследовании преступлений // Вопр. криминалистики. — 1964. — № 12. — С. 9-20.
20. Селиванов Н. А. Основания и формы применения научно-технических средств и специальных знаний при расследовании преступления // Вопр. предупреждения преступности. — 1965. — Вып. 1. — С.151-156.
21. “Сім няньок” для радіаційної безпеки // Дзеркало тижня. — 2004. — № 25.
22. ТертишникВ. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. — К.: А.С.К., 2002. — 1056 с.
23. Шумилин И. П. Возможности применения Ge(Li)-детектора для анализов естественной радиоактивности // Атомная энергия. — 1974. — Т. 37. — № 5. — С. 384-389.
24. Фролов В. В. Ядерно-физические методы контроля делящихся веществ. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 181 с.
25. Ядерная война приближается // Вечерние вести. — 2004. — № 12.
26. Radna Z, Spacek B. Nondestructive gamma activation analysis of mineral materials. Nuclear Information Centre. — Prague, 1981. — 321 р.
Розділ 11
Криміналістична профілактика
11.1. Поняття, завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
Профілактична діяльність взагалі — це система заходів економічного, соціально-культурного та правового характеру, які використовуються державними органами та громадськими організаціями з метою боротьби зі злочинністю та усунення її причин і передумов. Тому за видом суб’єкта профілактичну діяльність поділяють на слідчу профілактику, яка проводиться слідчим, та оперативну, яка здійснюється органами дізнання; а також експертну, судову тощо.
Метою профілактики є усунення причин та передумов виникнення злочинів. Профілактика може бути загальною та індивідуальною.
Розслідування злочинів і справедливе покарання злочинців, як і загалом боротьба з правопорушеннями, виконують загальнопрофілактичну функцію. Разом з тим органи дізнання та досудового слідства під час виконання своїх функцій зобов’язані здійснювати профілактичну роботу як загального плану, так і індивідуальну.
Відповідно до ст. 22 КПК України суд, прокурор, слідчий та особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх необхідних, передбачених законом заходів щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження справи.
У зв’язку з проведенням дізнання, досудового слідства та судового розгляду справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані згідно зі ст. 23 КПК України виявляти причини й умови, які сприяють вчиненню злочину. Засобами і методами виявлення причин є слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, виявлення й узагальнення слідчої та судової практики, анкетування та опитування різних категорій осіб — слідчих, оперативних працівників, засуджених осіб і таких, які відбувають покарання, посадових осіб та ін. На основі зібраної інформації формують загальні й конкретні причини та умови, які сприяють вчиненню злочину. Узагальнені матеріали доводяться до громадськості (через пресу, лекції на підприємствах тощо). Один з процесуальних слідчих засобів впливу — внесення подання до відповідного державного органу, громадської організації або ж посадовій особі стосовно вжиття заходів з усунення виявлених причин злочину (ст. 231 КПК України).
Орган дізнання, крім загальної профілактики, здійснює індивідуальну роботу з правопорушниками громадського порядку: виносить застереження, попередження, накладає штраф тощо.