Особливий порядок також передбачений для виїмки поштово-телеграфної кореспонденції. У ст. 187 КПК України передбачено, що виїмку поштово-телеграфної кореспонденції здійснюють за постановою слідчого, яка санкціонована прокурором або його заступником. Але ця норма КПК України суперечить Конституції України. Так, ст. 31 Конституції України проголошує, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 1 листопада 1996 р. роз’яснив, що недоторканність житла і тайна листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції є невіддільними правами особи, і дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію та її виїмку в поштово-телеграфних установах надає тільки суд. За поданням органу, який провадить попереднє розслідування, відповідні матеріали розглядає суд і з дотриманням таємниці слідства приймає процесуальне рішення — суддя виносить відповідну постанову про надання дозволу на накладення арешту на кореспонденцію та її виїмку у поштово-телеграфних установах, в якій зазначає термін дії дозволу, або про відмову в застосуванні таких заходів. Стаття 187 КПК України суперечить Конституції, тому як норми прямої дії застосовуються норми Конституції України.
Для виїмки поштово-телеграфної кореспонденції запрошують двох понятих — представників пошти та здійснюють вилучення, за результатами якого складають протокол.
У випадках, коли особа переховує документи та предмети, що підлягають виїмці, або протидіє проведенню виїмки, слідчий замість виїмки здійснює обшук з наступним повідомленням про це прокурора або його заступника.
2.4.5. Фіксація результатів обшуку та виїмки
Основним способом фіксації здійсненого обшуку або виїмки є складання протоколу цієї слідчої дії відповідно до вимог ст. 85, 188 КПК України. Додатковими способами фіксації є фото-, кіно-, відеозйомка, складання планів, схем і креслень.
Протокол обшуку або виїмки складається у двох примірниках та містить вступну, описову і заключну частини.
У вступній частині протоколу зазначається таке: коли, де і ким складений протокол, прізвище, звання або класний чин посадової особи, яка проводила цю слідчу дію; підстави для обшуку або виїмки; особа, в якої здійснювався обшук або виїмка; хто брав участь у проведенні слідчої дії, прізвища та адреси понятих, відмітка про роз’яснення понятим їхніх прав та обов’язків; пропозиція слідчого добровільно видати предмети та документи і відповідь обшукуваної особи на цю пропозицію.
В описовій частині протоколу містяться: відомості про порядок і послідовність пошукових дій; відомості про виявлені об’єкти, їх назва, стан, ознаки та місце їх виявлення. Всі виявлені під час проведення обшуку або виїмки предмети і документи пред’являються спочатку понятим, після чого детально описуються у протоколі із зазначенням їх кількості, загальних та характерних ознак (назва, розмір, форма, вага, колір, маркування, позначки, номери, особливості, дефекти), а також наявних слідів (кров, фарба, сперма, ґрунт та ін.). Стосовно документів зазначається матеріал, з якого вони виготовлені, спосіб виконання, колір фарбника, початкові та заключні фрази, наявні реквізити. Якщо виявлені предмети були запаковані, зазначається спосіб упакування, вид пакувального матеріалу.
При виявленні тайника чи іншого сховища у протоколі обшуку детально фіксується місце його розташування, розміри, об’єкти, що перебувають у ньому, їх кількість та взаємне розташування. Тайник разом з його вмістом фотографують (або знімають на кіно- чи відеокамеру), після чого за правилами детальної фотозйомки фотографують усі вилучені з нього об’єкти. Розташування тайника зазначається на схемах або планах, які додаються до протоколу.
У заключній частині зазначаються: відомості про використання технічних засобів під час здійснення обшуку або виїмки, їх назва, марка, тип використаної фото-, кіно-, відеоплівки; заяви та зауваження присутніх під час обшуку щодо дій слідчого; перелік вилучених предметів, документів. У тому разі, якщо вилучається значна кількість предметів, складається опис вилучених предметів у двох примірниках.