Выбрать главу

Помічник слідчого — це особа, яку наділено певними повноваженнями і яка допомагає слідчому виконувати свої професійні функції. Він постійно разом зі слідчим виконує організаційні, розшукові, слідчі дії з розслідування і попередження злочинів. Тому помічник бере участь у діяльності слідчого на всіх стадіях досудового слідства, а не тільки при проведенні слідчих дій і застосуванні технічних засобів. При підготовці до слідчих дій помічник може:

• підібрати і підготувати необхідні технічні засоби — документи, об’єкти і матеріали, забезпечити засобами зв’язку і транспорту тощо;

• створити умови для проведення слідчих дій;

• вибрати найраціональніші тактичні прийоми виконання слідчих дій;

• підготувати необхідні процесуальні документи;

• викликати свідків, потерпілих, запросити понятих, спеціаліста;

• витребувати документи, предмети — джерела інформації тощо.

При проведенні слідчих дій помічник зобов’язаний:

• за вказівкою слідчого застосувати пошукові й інші види технічних засобів (наприклад, виявлення і фіксації чи вилучення доказів);

• звертати увагу слідчого на обставини, пов’язані з виявленням, фіксацією слідів злочину;

• за дорученням слідчого здійснювати протоколювання, звукозапис, фото- і кінозйомку, відеозапис.

На заключній стадії розслідування помічник бере участь у оформленні кримінальної справи, ознайомленні учасників відповідно до ст. 217-219 КПК України з матеріалами кримінальної справи. Отже, помічник — це посадова особа, що постійно працює зі слідчим і допомагає йому виконувати свої професійні функції. Помічник не підміняє слідчого, а тільки робить його працю продуктивнішою та ефективнішою.

Межі допустимості використання технічних засобів — це просторові чи часові обмеження для конкретної соціальної діяльності та її засобів, у тому числі і при виявленні, збиранні криміналістичної інформації технічними засобами на досудовому слідстві.

Об’єктивна закономірність, що лежить в основі технічного засобу, який використовується в процесуальній діяльності, визначає його цільове призначення і дає змогу класифікувати технічні засоби взагалі та криміналістичні зокрема. Разом з тим межі використання технічних засобів залежать не тільки від цільового призначення засобу, а й від можливості їх застосування для досягнення практичного результату.

Глибину дослідження визначають можливості технічного засобу, тобто межі, у яких застосування технічного засобу є ефективним, а отримані результати — об’єктивними (наприклад, за допомогою оптичного мікроскопа неможливо отримати інформацію про будову об’єкта на молекулярному рівні, для цього необхідний електронний мікроскоп).

Точність дослідження з допомогою технічних засобів — це ступінь наближення істинного значення процесу, предмета, речовини до його номінального значення. Точність відображає характер вимірювання, тобто ступінь наближення отриманих результатів до істинного значення вимірюваної величини. Ця характеристика лежить в основі класифікації технічних засобів за класами точності. Клас точності визначає межі похибок, що допускаються державними стандартами, наприклад, межі точності зважування на пружинних, механічних і електронних вагах, визначення об’єму певним методом, точність обробки поверхні, обчислення тощо.

Діяльність слідчого зі збирання інформації про особу обвинуваченого є складовою пізнавальної діяльності слідчого, яка регулюється нормами кримінально-процесуального законодавства. В процесі цієї діяльності потрібно дотримуватися таких правових і тактичних положень:

• пізнання здійснюється уповноваженими на те державними особами (слідчим, особою, яка проводить дізнання, прокурором і судом);

• дії виконуються в передбачених законом формах;

• для дослідження об’єктів використовуються криміналістичні та інші наукові методи, науково-технічні засоби, тактичні прийоми і рекомендації;

• збирання інформації здійснюється на підставі дотримання процесуальних норм, встановлених ними гарантій прав обвинуваченого;

• розслідування здійснюється у формі процесуальних дій, порядок і умови проведення яких визначаються нормами КПК України.

Наукові засади збирання інформації про особу обвинуваченого учені досліджують переважно в правовому, криміналістичному і психологічному аспектах. Однак сьогодні виникла потреба комплексного дослідження цієї проблеми в правовому, етичному, психофізіологічному, криміналістичному, психологічному і організаційно-тактичному аспектах.