2. Риси характеру. Які форми і методи сімейного виховання?
3. Чи наявний негативний вплив одного з членів сім’ї на формування ідейно-моральних поглядів обвинуваченого?
4. Які житлові умови, матеріальна забезпеченість сім’ї?
5. Як використовує вільний час? Чим захоплюється? Чи підвищує професійний, освітній і культурний рівень?
6. Як ставиться до літератури, радіо- і телепередач на правову тематику?
7. Чи має пристрасть до паління, спиртних напоїв, наркотиків? Як отримує кошти для купівлі вина, горілки і наркотиків? Де і в кого їх купує?
8. Яке джерело негативного впливу на поведінку обвинуваченого? Які відомості про осіб, що втягують його в злочинну діяльність, пияцтво, наркоманію?
9. Наявність антигромадських установок у поведінці обвинуваченого. Чи спостерігались раніше в його діях аморальні прояви? Чи притягувався він до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності? Якою була його реакція на ці заходи?
IV. Питання до голови (заводської, фермерської, цехової) ради з профілактики правопорушень, голови групи сприяння сім’ї і школі, голови (заводської, колгоспної, цехової) комісії по боротьбі з пияцтвом, громадського вихователя, наставника, шефа, дільничного інспектора, інспектора в справах неповнолітніх.
1. Чи надходили раніше сигнали про вчинення обвинуваченим антигромадських дій, про порушення навчальної і трудової дисципліни? Якщо так, то коли, з приводу чого? Які заходи вживалися з цього приводу?
2. Чи перебував обвинувачений на профілактичному обліку в кримінальній міліції в справах неповнолітніх?
3. Характеристика обвинуваченого. Які є відомості про його оточення, джерела позитивного і негативного впливу?
4. Основні заходи профілактичного характеру, які вживаються до особи обвинуваченого. Робота з нейтралізації виховного впливу, роз’єднання злочинних груп. Які її результати?
5. Чи мають місце узгоджені дії міліції, державних і громадських організацій (які заходи виховного характеру вжито з метою оздоровлення обстановки в сім’ї, лікування від алкоголізму, наркоманії, залучення до суспільно корисної праці тощо)?
6. Причини недостатньої ефективності профілактичної роботи.
7. Що потрібно зробити для перевиховання і виправлення обвинуваченого? Чи можливе його перевиховання без застосування кримінального покарання?
V. Питання до неповнолітнього обвинуваченого.
1. Характер перенесених захворювань.
2. Житлові умови. Матеріальна забезпеченість сім’ї. Стосунки в сім’ї, з сусідами, в навчальному закладі, на роботі.
3. Як часто відвідував лекції, бесіди на правову тематику? З якої причини не брав участі в цих заходах (не знав, не хотів, не цікавився)?
4. Як проводив вільний час? З ким спілкувався, випивав, скоював антигромадські проступки? Де брав гроші на випивку, наркотики?
5. Чи затримувався раніше органами міліції? Чи притягався до адміністративної відповідальності? За що, де і коли?
6. Яка виховна робота проводилась з ним і хто її проводив?
7. Чи притягався раніше до кримінальної відповідальності, де, за який злочин?
8. Чи перебував на профілактичному обліку, з якого часу, в якому райвідділі? Хто і як часто відвідував його з працівників органів правопорядку? Чи запрошували його на бесіди, хто, куди, про що говорили з ним, чому не виконував рекомендації?
9. Що заважає йому стати на шлях виправлення?
10. Причини скоєння злочину, за який він притягується до відповідальності. Хто втягував його в злочинну діяльність, пияцтво, вживання наркотиків?
11. Чи засуджує свою поведінку, чи має намір стати на шлях перевиховання?
Певне значення для отримання відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, має судова експертиза, яка призначається в тих випадках, коли неможливо обійтися без спеціальних показань осіб тієї чи іншої спеціальності. У справах про злочини неповнолітніх обов’язково необхідно здійснювати судово-медичну експертизу на предмет встановлення віку неповнолітнього обвинуваченого у тому разі, якщо відсутні документи, які підтверджують точний його вік (рік, місяць, місце народження), і відновити їх неможливо.
Стаття 76 КПК України передбачає обов’язкове здійснення судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану обвинуваченого в тих випадках, коли у слідчого виникають сумніви з цього приводу. Певні відомості про обвинуваченого, які розкривають особливості його особи, можна отримати при проведенні і таких слідчих дій, як відтворення обстановки та обставин події, очна ставка, пред’явлення для впізнання, виїмка тощо.