Індивідуальні характеристики емоційності вивчалися з допомогою опитувальника О. Рабінович, О. Ольшанникової. Ця методика дає можливість вивчати, які первинні емоції властиві для конкретної особи за різних обставин.
Порівняно давно встановлено зв’язок між емоціями людини і фізичними параметрами мови. Це дало змогу розробити методику розпізнавання емоційних змін у стані людини за характеристиками її мови. Цю методику можна буде застосовувати для прогнозування емоційної стабільності.
Для вивчення рис характеру і соціальної спрямованості особи використовувався міннесотський тест (ММРІ). У нашій країні найпоширенішими є адаптовані його варіанти М. Березіна і Л. Собчик. Цей тест був задуманий як клініко-діагностичний, але його використання в експериментах показало, що він дає значно ширші можливості при визначенні структури психологічних аспектів нормальної особи. Ця методика, крім встановлення відомостей про темперамент, соціальну спрямованість особи, придатна для виявлення особливостей поточного стану індивіда, напруженості захисних механізмів, наближеності до зриву або, навпаки, хорошої компенсації за рахунок внутрішніх ресурсів. Виявляються також і особливості інтелектуальної сфери: конкретність або розпливчастість мислення, контроль емоцій з боку інтелекту.
Крім того, був розроблений і застосований опитний лист для вивчення вегетативного балансу, тобто тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи при реалізації тих чи інших функцій організму і актів поведінки. При розробці цього опитного листа за основу бралися дослідження О. Вейна, А. Соловйова, О. Колосова, В. Суворова, З. Туровської. Використовувалися і простіші методики К. Платонова для виявлення й аналізу певних здібностей і властивостей людини.
Безумовно, що для дослідження індивідуальних властивостей людини можуть бути відібрані й інші методики. Це залежить від мети і завдань дослідження. Зазначені методики відбиралися і опрацьовувалися стосовно мети криміналістичної науки з урахуванням теоретичних положень криміналістичної діагностики і потреб слідчої практики щодо одержання відомостей про особу обвинуваченого.
Прикладом реалізації на практиці першого і другого етапу розв’язання проблеми діагностики індивідуальних властивостей і поведінки людини може бути розроблений комплекс методик багатостороннього дослідження людини, яка перебуває в особливих життєвих умовах. Цей комплекс дає можливість вивчати конкретну людину в різних аспектах: соціологічному, розглядаючи його як основу будь-якого виду діяльності особи (соціальна спрямованість, ціннісні орієнтації, мотиви діяльності, рівень соціалізації, кримінально-правові характеристики, якщо діяльність пов’язана з порушенням правових норм тощо); психофізіологічному, виявляючи особливості центральної і вегетативної нервової систем (пам’ять, увагу, швидкість реакції тощо); індивідуально-психологічному з допомогою методик визначення рис характеру особистості (особливості темпераменту, швидкість і точність орієнтування, особливість характерологічних рис). Отримані результати обробляються з допомогою ЕОМ, а вторинні результати досліджень можуть інтерпретуватися за окремою програмою.
Нині здійснили спробу створити на базі ЕОМ дослідний консультативно-діагностичний комплекс для вивчення властивостей людини, її нервової системи. Спочатку, як зазначалося вище, було проаналізовано існуючі і розроблено нові методики соціально-психологічного і фізіологічного дослідження людини. Другим етапом стала розробка пакета прикладних програм для обробки експериментального матеріалу з допомогою ЕОМ.
Для успішного виконання поставлених завдань була організована науково-дослідна група і укладені угоди на науково-дослідну співпрацю з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Дніпропетровським державним університетом, авторським колективом якої були підготовлені методичний посібник з автоматизації системи багатостороннього дослідження особистості на базі ЕОМ і посібник з багатофакторного вивчення людини, яка перебуває в особливих життєвих умовах. Результати виконаних досліджень закладають фундамент для створення багатофакторної, багатокритеріальної автоматизованої системи дослідження особистості, причетної до злочину в кримінально-процесуальному і криміналістичному аспектах. Створення такого комплексу дасть можливість вивчати індивідуальні особливості підозрюваного, обвинуваченого та інших учасників кримінальної справи і будувати на основі даних відповідний психофізіологічний профіль (портрет), “навчити” систему інтерпретувати цей профіль в автоматизованому режимі.