Чи виконаний рукопис в незвичних умовах?
Чи перебувала особа, яка виконала рукопис, в незвичайному стані?
Особою якої статі виконаний рукопис?
До якої вікової групи належить виконавець рукопису?
Чи виконано текст з наслідуванням почерку конкретної особи?
48. Технічна експертиза документів
У слідчій практиці часто виникає необхідність встановлення автентичності документів, визначення часу, способів і засобів їх виготовлення, виявлення в них ознак підробки, виявлення невидимих і слабо видимих записів, відновлення змісту загаслих, спалених документів. У цих цілях проводиться їх техніко-криміналістичне дослідження, в основі якого лежать методи і засоби, спеціально розроблені криміналістикою, а також запозичені з хімії, фізики, поліграфії, інших природних і технічних наук. За допомогою техніко-криміналістичного дослідження документів вирішуються діагностичні і ідентифікаційні завдання.
До найбільш важливих з них відносять:
— визначення способу виготовлення документів або їх окремих частин, реквізитів;
— встановлення факту і способу зміни первинного змісту документа;
— виявлення слабо видимих і невидимих, в тому числі залитих, заклеєних, закреслених записів, а також текстів пошкоджених (спалених, загаслих) документів;
— встановлення родової (видової) приналежності матеріалів документів, їх ідентифікація;
— ідентифікація технічних засобів, що використовувалися для виготовлення або копіювання документів.
Види технічного дослідження документів прийнято розрізнювати по безпосередніх об’єктах дослідження: паперу, підписів, машинописних текстів, відтисків печатей та ін.
Питання які вирішуються експертизою:
Який спосіб виготовлення бланка документа?
Чи одним і тим же способом виготовлені бланки різних документів?
Відповідність бланка встановленій формі?
Чи вносились зміни до початкового змісту документа та в яким способом?
Чи не використано для виготовлення документа заздалегідь підготовлений бланк або частину якогось документа?
Який зміст початкових записів, які були змінені?
Який початковий зміст записів, які були видалені (знищені)?
Чи не виконані записи конкретним письмовим приладдям (ручка, олівець, тощо)?
Чи має місце переклеювання фотокартки чи вклеювання окремих фрагментів документа?
Яким способом виготовлено відтиск у наданому документі (шляхом малювання, фототехнічним, електрофотографічним або іншим способом)?
Що виконано раніше: текст чи відтиск штампа, підпис чи відтиск печатки?
Чи не залишені декілька відтисків однією і тією ж печаткою?
Чи не залишений відтиск конкретною печаткою?
Який зміст тексту на відтиску печатки?
Який тип, система, модель друкарської машинки на якій надрукований досліджуваний документ або його частини?
Який порядковий номер закладки примірника документа, надрукованого через копіювальний папір?
Чи не надрукований представлений документ на конкретній друкарській машинці?
РОЗДІЛ IV
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
(СЛІДЧА ТАКТИКА)
1. Криміналістична тактика (загальні положення)
Термін поняття «тактика» запозичений з військової галузі знань і означає мистецтво керування військами. Військова тактика досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє засоби його підготовки і ведення. При розкритті злочинів немає потреби у бойових діях. Разом з тим слідчий у багатьох випадках перебуває в конфліктній ситуації із злочинцем, а часом і з деякими учасниками процесу розслідування, наприклад лжесвідком, адвокатом. У кожного суб’єкта цього процесу може бути своя лінія поведінки, що відрізняється від версії слідчого. У зв’язку з цим для розв’язання слідчих ситуацій, що виникають, слідчий визначає свою лінію поведінки і виконання слідчих дій. Він обирає оптимальні прийоми проведення слідчих дій, визначає послідовність їх виконання, і таким чином керує слідством. Звідси походить криміналістичний зміст поняття «тактика», яке повинно вміщувати вчення про прийоми виконання слідчих дій, про керування слідством, його планування та висування версій, використання спеціальних знань і технічних засобів для досягнення ефективності виконуваних слідчих дій та організаційних заходів з метою розкриття та попередження злочинів.
2. Поняття криміналістичної тактики
Криміналістична тактика — це розділ науки криміналістики, що займається розробкою прийомів проведення слідчих дій, загальних тактичних рекомендацій щодо організації і планування процесу слідства.
Спочатку тактика називалась «кримінальною». Пізніше її почали називати «слідчою тактикою», роблячи акцент тим самим, що вона розглядає «інструментарій» лише слідчого.
Криміналістична тактика — поняття більш широке, оскільки вміщує «інструментарій» не тільки слідчого, але й суду. Тому у криміналістиці з’явилось вчення — «Тактика судового слідства». У зв’язку з цим потрібно вважати, що поряд з адвокатською етикою може існувати тактика судового захисту на досудовому слідстві і в суді. Криміналістична тактика охоплює такі слідчі дії: огляд, допит, обшук, впізнання, затримання, відтворення обстановки та обставин події, які утворюють її систему. Останнім часом криміналістична тактика поповнилась такими новими тактичними засобами, як: «тактична операція», «тактична комбінація», «тактичне рішення», «слідча ситуація», «психологічна засідка», «слідча хитрість» тощо, які збагачують мову і зміст криміналістичної тактики як галузі криміналістичних знань.
Криміналістична тактика тісно пов’язана з іншими розділами криміналістики-криміналістичною технікою та методикою розслідування окремих видів злочинів. Тактика провадження тих або інших процесуальних дій змінюється залежно від характеру задіяних засобів та прийомів криміналістичної техніки. Використання технічних засобів передбачає їх тактичне обґрунтування та доцільність. Взаємозв’язок криміналістичної тактики і методики розслідування окремих видів злочинів визначається тим, що рекомендації тактики реалізуються тільки через методику розслідування з урахуванням специфічних рис конкретного виду злочину.
3. Наукові та практичні джерела криміналістичної тактики
Всі розділи криміналістики тісно взаємопов’язані між собою.
Відповідно до сучасних уявлень про предмет криміналістики складається із п’яти розділів: загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики й криміналістичної методики (методики розслідування й запобігання окремих видів злочинів) та судової експертизи.
Науковими джерелами криміналістичної тактики виступають сучасні досягнення філософії, логіки, психології, науки управління, інформатики та обчислювальної техніки, теорії ігор, прийняття рішень та інших галузей знань.
Практичні джерела криміналістичної тактики — це матеріали судово-слідчої практики, звідки криміналістична тактика переймає ідеї, які потребують наукового обґрунтування. Наукові та практичні джерела криміналістичної тактики лежать в основі розроблення тактичних прийомів і принципів слідчої діяльності (поведінки службових осіб) у розслідуванні злочинів.
Не менш важливим практичним джерелом криміналістичної тактики є також оперативно-розшукова практика з розкриття злочинів та діяльності органів дізнання на досудовому слідстві.
За змістом криміналістична тактика має таку структуру: 1) загальні положення (поняття і предмет криміналістичної тактики, її принципи, елементи планування і організація розслідування, вчення про криміналістичну версію та ін.); 2) підгалузі (слідча тактика, судова тактика, тактика розшукової діяльності, тактика злочинної діяльності); 3) окремі наукові теорії (теорія прийняття тактичних рішень, теорія слідчої ситуації, теорія систематизації тактичних прийомів та ін.).