Слідчий доручає спеціалісту дослідити речові докази в межах своєї компетенції з метою виявлення слідів, їх фіксації, вилучення, опису та інтерпретації з урахуванням спеціальних знань.
Спеціаліст може застосовувати спеціальні лабораторні методи дослідження, обов’язково пояснивши перед тим всім учасникам огляду потрібні методи і засоби, детально описувати тактику їхнього застосування та одержані результати. будь-яких висновків у протоколі щодо виявлених слідів спеціаліст не має права робити. Такі висновки слідчий використовує для вибору тактичних прийомів огляду, висунення слідчих версій, планування розшуку злочинця та встановлення інших обставин.
У процесі огляду місця події можуть бути здійснені експрес-дослідження окремих слідів або речових доказів, які вимагають застосування спеціальних засобів (проби на наявність крові у плямах, що нагадують кров’яні; прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів тощо).
Слідчому у процесі огляду місця події необхідно з’ясувати такі питання:
— характер події, що мала місце;
— чи на місці огляду відбувся злочин;
— шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх відходу (це важливо для організації розшуку злочинців і виявлення слідів за межами місця події);
— скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;
— час вчинення злочину;
— який час злочинці перебували на місці;
— як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони торкалися;
— якими знаряддями або засобами діяли злочинці;
— яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;
— які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їх одязі;
— хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.
Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідкових зв’язків дозволяють виявити так звані негативні обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про закономірний розвиток подій. Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи:
— пов’язані з відсутністю слідів, які у зв’язку з аналізом обставин мають бути;
— пов’язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх.
До числа негативних обставин також можуть бути віднесені і такі: невиправдано ускладнена картина події (безліч розкиданих речей, що не викликано метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки).
38. Пізнавальна діяльність тактики огляду місця події
До структури пізнавальної діяльності входять такі елементи:
— речові ознаки злочину, що потрапляють у поле зору слідчого;
— версії про механізм розслідуваної події;
— уявна модель цієї події;
— виведення наслідків з даної моделі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце, якщо відтворена модель є правильною.
В реалізації цього механізму одну з основних ролей відіграє аналіз обстановки місця події і слідів, які виявлені у зв’язку з подією злочину.
Місце події, як правило, є відображенням певної події злочину. Саме в цьому плані місце події являє собою фрагмент об’єктивно існуючої події, де зафіксовані її окремі сторони. Велике значення мають вилучені у процесі огляду місця події мікрооб’єкти. Такі об’єкти можуть бути виявлені на одязі жертв, що контактували зі злочинцями, або на інших контактних поверхнях. Мікрооб’єкти мають вилучатися і пакуватися з дотриманням особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, можливо, за участю спеціаліста— криміналіста.
У процесі огляду досить широко використовуються науково— технічні засоби. В необхідних випадках можуть застосовуватися інші науково-технічні засоби, необхідні для проведення огляду місця події.
Поряд з технічними засобами із слідчої валізи можуть бути залучені спеціальні машини — пересувні криміналістичні лабораторії.
Речові докази вилучаються з місця події різними способами, відповідно до їх специфіки, із застосуванням різних технічних засобів.
У випадках, коли окремі сліди (рук, взуття, знарядь злому) неможливо вилучити, вони копіюються. Для виготовлення копій використовуються дактилоскопічні плівки, полімерні пасти, гіпс, пластилін та інші матеріали.
При застосуванні науково-технічних засобів у процесі огляду місця події, а також при вивченні слідів або речових доказів слідчий може залучити як консультанта спеціаліста-криміналіста, який надасть допомогу у вирішенні питань, пов’язаних з аналізом слідів. Такі відомості є вихідними для висунення окремих і загальних версій, визначають напрямок розслідування. Припущення і висновки, зроблені спеціалістом, не вносяться до протоколу, вони є орієнтуючими для формування слідчих версій і роботи слідчого на місці події.
39. Фіксація результатів огляду місця події
До основних способів фіксації огляду місця події належать: протоколювання; фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис; копіювання та моделювання; вимірювання, складання планів і схем; вилучення предмета разом із слідами.
Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Складання протоколу місця події вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об’єкти, предмети та обставини місця події повинні бути зафіксовані у протоколі огляду місця події точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки місця події вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій — допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.
40. Протокол огляду місця події
Протокол огляду місця події складається з 3—х основних частин: вступної, описової та заключної.
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз’яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов’язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.
Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення та меж. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи відходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, сходів, дверей, вікон, запорів. Далі послідовно описуються окремі об’єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об’єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото—, кіно—, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.