69. Суб’єкти судово-експертної діяльності
До державних спеціалізованих установ належать:
— науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
— науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
— експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
70. Правовий статус експерта
Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, які проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності (ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»).
Не можуть бути судовими експертами особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість (ст. 11 Закону України «Про судову експертизу»).
Крім того, не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі (ст. 75 КПК України).
Відвід судового експерта у таких випадках (ст. 54, 62 КПК України):
— якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем будь-кого з них, а також родичем слідчого, особи, яка проводить дізнання, обвинувача або обвинуваченого;
— якщо він брав участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка проводить дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача або розглядав по цій справі скаргу в порядку ст. 232, 234, 236 КПК України (попередня участь даної особи у справі як експерта не є підставою для його відводу);
— якщо він особисто або його родичі зацікавлені у результатах справи;
— за наявності інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності експерта;
— якщо буде виявлена некомпетентність цієї особи з тих питань, які підлягають вирішенню шляхом проведення експертизи.
Права судового експерта.
Експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи; клопотати про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; вказувати в акті судової експертизи на виявлені у ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при проведенні допитів та інших слідчих дій і задавати допитуваним особам запитання, які стосуються експертизи; подавати скарги на дії особи, в провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; отримувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням (ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», ст. 77 КПК України).
Обов’язки судового експерта.
Так, особа, призначена експертом, повинна з’явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання. Експерт зобов’язаний відмовитися від дачі висновку з питань, що виходять за межі його компетенції, і письмово повідомити про це орган, що призначив експертизу. Саме так він повинен робити і у випадках, коли наданих йому матеріалів недостатньо для дачі висновку (ст. 77 КПК України). Експерт зобов’язаний: провести повне дослідження та дати обґрунтований і об’єктивний письмовий висновок; на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді дати роз’яснення щодо даного ним висновку; заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі (ст. 12 Закону «Про судову експертизу»).
За злісне ухилення або відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків або за дачу свідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність за ст. 384 (Завідомо неправдиве показання) та 385 КК України (Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків).
71. Експертні установи України
У системі Міністерства юстиції України функціонують науково- дослідні інститути судових експертиз (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса), відділення та лабораторії, в яких проводяться всі традиційні і нетрадиційні види криміналістичних експертиз. Поруч з криміналістичними в інститутах проводяться і такі види судових експертиз, як бухгалтерські, автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та ін.
У системі Міністерства внутрішніх справ України створена мережа експертно-криміналістичних служб, де проводяться різні види криміналістичних експертиз, автотехнічні, пожежно-технічні та деякі інші. У своїй структурі експертно-криміналістичні служби мають експертно-криміналістичні управління та експертно-криміналістичні відділи.
Адреси експертних служб Міністерства внутрішніх справ в Україні:
1. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр — м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4;
2. Науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях МВС України:
АР Крим м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68
м. Севастополя м. Севастополь, вул. Пушкіна, 2;
Київської області м. Київ, вул. Воздвиженська, 2;
м. Київ, вул. Володимирська, 15;
м. Вінниця, вул. Василя Порика, 8;
м. Луцьк, вул. Винниченка, 11;
м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4-а;
м. Донецьк, вул. Горького, 61;
м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 18;
м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 2;
м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а;
м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 185;
м. Кіровоград, вул. Жовтневої революції, 58;
м. Луганськ, вул. Луначарського, 38;
м. Львів, вул. Конюшинна, 24;
м. Миколаїв, вул. Акіма, 2-а;
м. Одеса, вул. Прохорівська, 35;
м. Полтава, пров. Рибальський, 8;
м. Рівне, вул. Гагаріна, 39;
м. Суми, вул. Кірова, 23;
м. Тернопіль, вул. Валова, 11;
м. Харків, вул. Маяковського, 22;
м. Херсон, вул. Кірова, 14;
м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 12;
м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104;
м. Чернігів, вул. Степана Разіна, 19;
м. Чернівці, вул. Головна, 24;
3. Науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях МВС України на транспорті:
Управління МВС України на залізничному транспорті, м. Київ, вул. Бориспільська, 19;
на Донецькій залізниці м. Донецьк, вул. Горна, 4;
на Львівській залізниці, м. Львів, вул. Таллінська, 1;
на Одеській залізниці, м. Одеса, вул. Середньофантанська, 14;
на Південній залізниці, м. Харків, вул. Карпівська, 3;
на Південно-Західній залізниці, м. Київ, вул. Чапаєва 6;
на Придніпровській залізниці, м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна,15.
У системі Міністерства охорони здоров’я України зосереджені судово-медичні та судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз. Такі експертизи проводяться і співробітниками кафедр судової медицини вищих навчальних закладів.