3. Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для конструювання об’єктивної сторони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються в диспозицію статті Особливої частини КК як обов’язкова ознака складу злочину, в інших — не включаються. Залежно від цього всі злочини поділяються на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини) та злочини з формальним складом (формальні злочини).
Злочини з матеріальним складом — це такі злочини, для об’єктивної сторони яких закон (диспозиція статті КК) вимагає не тільки встановлення діяння (дії чи бездіяльності), а й настання суспільно небезпечних наслідків.
Злочини з формальним складом — це такі злочини, для об’єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки діяння (дії чи бездіяльності). Наслідки цих злочинів хоча і можуть іноді наставати, але вони перебувають за межами складу злочину, не включаються до об’єктивної сторони складу як обов’язкова ознака і їх встановлення на кваліфікацію злочину не впливає.
Визнання або, навпаки, невизнання суспільно небезпечних наслідків як ознаки складу злочину не є довільним. Наслідки злочину в одних випадках мають досить конкретний характер. Ці наслідки можна обчислити, точно визначити обсяг і характер шкоди. В інших же випадках такий вимір, конкретизацію наслідків здійснити важко, а іноді і неможливо. У зв’язку з цим законодавець по-різному вирішує питання про визнання чи невизнання наслідків як обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального, майнового, особистого або фізичного характеру. До таких злочинів належать, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень тощо. Ці злочини вважаються закінченими з моменту настання зазначених у законі суспільно небезпечних наслідків. Так, убивство вважається закінченим злочином, коли сталася смерть потерпілого; крадіжка — коли злочинець протиправно вилучив чуже майно і мав реальну можливість розпорядитися ним за своїм розсудом; тілесні ушкодження — коли здоров’ю людини заподіяно шкоду певного ступеня тяжкості.
У злочинах з формальним складом сам факт учинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів належать, наприклад, шпигунство, одержання хабара, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, втеча з місць позбавлення волі чи з-під варти, дезертирство та ін. Злочини з формальним складом також заподіюють шкоду суспільним відносинам. Однак вона має, як правило, нематеріальний характер. Ця шкода політична, організаційна, соціальна, моральна. Якщо при вчиненні злочину з формальним складом фактично настали які-небудь наслідки, що перебувають за межами складу, вони не впливають на вирішення питання про встановлення підстави кримінальної відповідальності (складу злочину й об’єктивної сторони як його необхідного елемента) і враховуються лише при призначенні покарання.
Поділ злочинів на злочини з матеріальним та злочини з формальним складами відбиває об’єктивно існуюче положення, коли в законі:
а) по-різному описується об’єктивна сторона складу злочину;
б) по-різному відображаються суспільно небезпечні наслідки. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв’язок між ними. У злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності достатньо встановити лише факт учинення суспільно небезпечного діяння;
в) на підставі цього поділу по-різному вирішується питання про момент закінчення злочину: злочин з матеріальним складом вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, а злочин з формальним складом — з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання наслідків.
4. Значення суспільно небезпечних наслідків. Наслідки, тобто шкода (збиток), заподіяна злочинним діянням, її характер і розмір, багато в чому визначають матеріальну ознаку злочину — суспільну небезпечність. Тому наслідок виступає:
а) однією з найважливіших підстав криміналізації (декриміналізації) діяння;