Др. Михайло /Іозинський.
ПЕРЕДМОВА.
В частині 1-ій ,,Крівавої Книги“ подали ми най-яркійшг приміри того масовою винищування українського народу та його духових і матеріальних дібр, яким значився польський наїзд на землі української Галичини в pp. 1918—1019.
Коли в половині липня 1919 р. Польща заняла цілу українську Галичину, сі злочини польської окупаційної влади залили всю Галицьку вемлю, зазначуючися огнем і руїною, кровю і трупами, розстрілами, шибеницями і могилами — і зойками тисяч і тисяч гонених, мов колись у турецький ясир, у польські табори смерти, — в табори для полонених і інтернованих.
В міру того, як Польща укріпляла в українській Галичині свою окупаційну владу, те винищування українського народу ставало системою, яка має за ціль: як найшвидше стерти з Галицької землі, землі українських володарів Ярослава Осьмомисла, Романа і Данила, її відвічний український характер і зробити з неї польську провінцію, в якій історичний господар сег землі, український нарід, коротав би свій вік як раб Польщі.
Сю систему винищування українського народу польською окупаційною владою представляємо в сій частині 11-ій ,,Крівавої Книги“.
Вибір найяркійших прижірів польських злочинів, доконаних в році 1920, містять часленні ноти Уряду до Найвисшої Ради, як також наша преса.
Коли-б хотіти видати весь матеріял, яким роз-порядтае Уряд, треба би на се томів, — томів, якими ,,перелякать саме пекло можнаб“.
Котдпй з тих злочинів повторяється на нещасній Галицькій землі що дня, в кождім селі, місточку, місті, нагадуючи слова Шевченка:
„/ не в однім отім селі А скрізь на цілій Україні .Іюдий у ярма запрягли Пана луна ні . .
Ся публікація обнпмає фактичний матеріял по кінець 1020-го року.
Очесидно, що в сім 1921-ім році в системі польської окупаційної влади нічого не змінилося. Воно тільки що-раз глибше вливається своїми кігтями в живе тіло українського народу.
Відень, в червні 1921.
З М І с т.
Насть І.
Розділ І. Сторінка Польська окупація Галичини і міжнародне право- • 1_Ю
Розділ II.
Польська окупація в Східній Галичині..... IX —25
Розділ III.
Примушування українського населення до грошевих
і особистих чиннтьб для польської держави* 26—35
Розділ І\.
Убійства, знущання, рабунки. арештування, інтернування, засуди.......... 36 — 48
Розділ V.
Табори полонених і інтернованих...... 44—50
Розділ VI.
Нищення українського шк льництна ..... 51—79
Розділ \ II.
Польська кольоиізацін Східної Галичини .... 80 —116
Розділ VIII.
Польські проби Фалшуваиня волі населення • ■ ' 117—119
Закінчення..........120
Розділ І. Сторінка
Економічне винищування краю: реквізиції, контрибуції і грабування.........123—133
Розділ II.
Дрештування, биття, мордування і загуди- • • • 134—147
Розділ III.
Арештування, грабежі, катування і вбннгтна иа Бои-
ківщнні і Гуцульщині........148 —170
Розділ IV.
Табори полонених і цивільних Стернованих • • 17 L—217
Додаток І.
З мартірольоґії ччнтеиьстна в pp. 1910 і 1020 • • 218—234
Додаток II.
Сіінс священиків інтернованих і арештованих в pp.
1919 і 1920 • .................236-241
MP. 1
I.'
Польська окупація Галичини і міжнародне право.
1. Польський окупаційний режім в Галичині зі становища міжнародного права.
Західно-Українській Народній Републиці, яка підчас розпаду бувшої австро - угорської монархії утворилася на українських її землях 1. падолиста 1918 р. як самостійна держава, не судилося працювати в мирі над своєю внутрішньою будовою. Зараз в перших днях падолиста 1918 р- пішла проти неї війною Польща, хотячи завоювати українську Галичину.
В сій війні виступила Мирова Конференція найперше як посередник, а потім як суддя.
В імени Мирової Конференції предложила т. зв. комісія Бертелемі дня 28. лютого 1919 р. у Львові обом сторонам проект перемиря, на якого основі вони мали би понехати війну і здатися в справі означення границь між Польщею й Західно-Українською Народньою Републикою на Мирову Конференцію.