Малюк не збирався цього робити і вирішив, що обговорення буде марним. Тож він копнув того в щелепу. Чоловік поточився назад, упав і знову підвівся. Він прогарчав: Я тебе вб’ю.
Він замахнувся на малюка пляшкою, той пригнувся, чоловік замахнувся вдруге, малюк позадкував. Коли малюк його вдарив, чоловік розбив пляшку об його вилицю. Малюк полетів з дощок у багнюку, а чоловік викинув уперед руку із зубчастою шийкою пляшки, намагаючись влучити тому в око. Малюк підставляв під удари руки, і вони стали слизькими від крові. Він усе намагався вихопити з чобота свій ніж.
Уб’ю, засранець, рикнув чоловік. Вони безжально билися у темряві, загубивши чоботи. Малюк урешті-решт дістав ножа, і вони кружляли один проти одного, наче краби, і коли чоловік смикнувся вперед, малюк розпоров йому сорочку. Чоловік жбурнув шийку пляшки і вихопив з піхов за спиною чималий «бові»[7]. Капелюх злетів, злиплі чорні пасма розгойдувалися перед очима, а всі погрози він звів до єдиного слова «уб’ю», яке повторював, наче божевільну мантру.
Оце так тесак, промовив один з кількох свідків, що зібралися вздовж стежки.
Уб’ю, уб’ю, бризкав слиною чоловік, пірнаючи вперед.
Але до того місця хтось наближався, чавкаючи гучно і важко, як корова. Він тримав ломаку. Першим на шляху був малюк, і коли палиця розрізала повітря, той полетів обличчям у багнюку. Він так би і задихнувся, якби його хтось не перевернув.
Коли він отямився, уже був день, і дощ ущухнув, над собою він побачив лице чоловіка з довгим волоссям, повністю в багні. Чоловік щось йому казав.
Що? перепитав малюк.
Кажу, ми квити?
Квити?
Квити. Бо, якщо хочеш, щоб я добавив, то, чорт забирай, матимеш.
Він подивився на небо. Там високо, ледве вловна крапка, кружляв стерв’ятник. Він перевів погляд на чоловіка. У мене що, зламана шия, запитав він.
Чоловік обвів поглядом ділянку, сплюнув і знову поглянув на хлопця. Не можеш підвестися?
Не знаю. Я не намагався.
Я не збирався ламати тобі шию.
Ну-ну.
Я збирався тебе вбити.
Нікому ще не вдавалося. Він запустив пальці у багнюку і спробував піднятися. Чоловік сидів на дошках, поруч стояли його чоботи. З тобою все гаразд, сказав він.
Малюк насилу озирнувся. Де мої чоботи? запитав він.
Чоловік скоса зиркнув на нього. Бруд лускою осипався з його обличчя.
Якщо їх хтось потягнув, уб’ю того сучого сина.
Диви, наче отама один.
Малюк почалапав по багнюці й витягнув чобіт. А тоді з останніх сил посунув подвір’ям, обмацуючи схожі на чобіт грудки багна.
Оце твій ніж? запитав він.
Чоловік позирнув на нього. Схоже на те, кивнув він.
Малюк жбурнув йому ніж, чоловік нахилився, підняв і витер широчезне лезо об штанину. Думав, тебе вже хтось поцупив, промовив він до ножа.
Малюк знайшов другий чобіт, підійшов до дощок і присів. Руки від налиплої багнюки стали велетенськими, він обтер одну об коліно і знову опустив.
Так вони і сиділи поруч, дивлячись на безлюдну ділянку. З одного краю вона була огороджена штахетником, за ним якийсь хлопець тягав з колодязя воду, на подвір’ї бігали курчата. З дверей пивної з’явився чоловік і попрямував до вбиральні. Він зупинився перед ними, подивився і зійшов у багнюку. Незабаром повернувся, знову зійшов у багнюку, обійшов їх і повернувся на доріжку.
Малюк обдивився нового знайомого. У того була незвичайно вузька голова, а вимащене багнюкою волосся застигло чудернацькою доісторичною зачіскою. На чолі випалені літери Г і Т, а нижче, майже між очима, — літера Ф[8], усі роздуті та яскраві, наче тавро тримали задовго. Коли чоловік і собі повернувся глянути на малюка, малюк розгледів, що в того немає вух. Чоловік підвівся, устромив ніж у піхви і пішов, тримаючи чоботи у руці, малюк теж підвівся і пішов за ним назирці. На пів шляху чоловік зупинився, подивився на в’язку багнюку, присів на дошки і натягнув чоботи на брудні ноги. Потім підвівся і посунув через пустир, наче щось побачив.
Ти тіки поглянь, сказав він. Мій клятий капелюх.
Важко сказати, що то було, на вигляд наче якесь падло. Він струсив його, натягнув на голову і пішов далі, а малюк попрямував за ним.
Кабак являв собою довгий вузький зал, обшитий лакованими дошками. Уздовж стіни стояли столи, а на підлозі плювальниці. Завсідників ще не було. Коли вони увійшли, бармен звів на них очі, а чорнопикий, що підмітав підлогу, притулив мітлу до стіни і вийшов.
7
Великий ніж з характерним лезом, що має дугастий скіс на обуху. Названий так на честь свого винахідника Джима Бові, американського плантатора, найманця і політика.
8
Г і Т — ініціали Тоудвайна, Ф — фелонія. В англосаксонській системі права це поняття означає важкий злочин.