Сучасний антитрадиційний світ, а це насамперед Західна Європа і Північна Америка (або ж Захід, західна цивілізація), — антиієрархічний, матеріалістичний, антиметафізичний, індивідуалістичний, зорієнтований на кількісні параметри й органи відчуття людини, та підпорядкований технічному прогресу. Йому властива не тільки дедалі зростаюча швидкість занепадницьких процесів, а і ціннісно-смислова експансія в просторі. Чинити опір профанному і діяльнісному Заходу здатний споглядальний Схід (насамперед метафізично орієнтована Індія), де, як вважає Ґенон, знаходиться центр споконвічної Традиції та зберігається її дух. Поодинокі острівці опору перебувають і на самому Заході. Опір на Заході може перетворитися на реставрацію сутнісно середньовічного християнства, яка передбачає адаптаційне запозичення втраченого з інших традицій і відновлення взаєморозуміння зі Сходом. У результаті, сучасне протистояння Схід — Захід перестане існувати. Здійснити таке перетворення повинна еліта. Саме на останню, як виключно інтелектуальну[5], покладає свої надії автор.
Нині, як «Криза сучасного світу», так й інші твори Рене Ґенона залишаються маловідомими широкій вітчизняній читацькій аудиторії, зазвичай їх не вивчають у вищих навчальних закладах, до них не звертаються впливові засоби масової інформації, як і не згадують політики. Таке своєрідне замовчування та ігнорування інтелектуальної спадщини відомого французького мислителя дещо нагадує недалеке радянське минуле, коли сучасна світова література могла перебувати під гласною або негласною офіційною забороною.
У цей же час в Україні вже не одне десятиліття зростає коло однодумців і шанувальників французького мислителя, а традиціоналістичні ідеї формують середовище тих, хто свідомо не сприймає засади сучасного світу. Поступово з’являється запит і на появу ключових текстів мислителів-традиціоналістів українською мовою, що, у свою чергу, в перспективі сприятиме подоланню провінційного стану вітчизняних традиціоналістичних студій та їхньому долученню до всесвітнього традиціоналістичного процесу. Тим паче, інтелектуальна спадщина Р. Ґенона вкрай багата і різноманітна. Якщо порівнювати «Кризу сучасного світу», скажімо, з його метафізичними творами, то перед нами тільки своєрідний вступ. Безумовно, варті уваги і твори інших представників традиціоналізму, його різних поколінь, етапів і течій.
Вихід україномовного перекладу «Кризи сучасного світу» Рене Ґенона більш, ніж на часі, він гостро актуальний, оскільки спонукає читача переосмислювати своє власне буття кардинально, з максимально можливих засад. Хтозна, можливо, пошук традиціоналістичних орієнтирів на часі саме тут, в Україні, яка досі перебуває в точці цивілізаційної біфуркації, а не в тих країнах, які прийнято вважати успішними, але які уособлюють авангард профанної сучасності? А їхнє плекання здатне втілити надію Р. Ґенона на вихід із «доби сутінок» завдяки формуванню інтелектуальної еліти з подальшим відновленням західної традиції?
Юрій Завгородній
Рене Ґенон
Криза сучасного світу
Передмова
Коли декілька років тому ми писали книжку «Схід і Захід»[6], то гадали, що виклали в ній всі доречні на той час міркування з питань, які були її предметом. Відтоді події розвивалися все стрімкіше, що зумовлює доречність деяких додаткових уточнень і приводить нас до подальшого розвитку певних тем, на яких раніше ми не вважали за потрібне зупинятися. Проте це аж ніяк не примушує нас змінити бодай одне слово у викладеному тоді. Ці роз’яснення є актуальними, адже нещодавно ми стали свідками виразно агресивного підтвердження деяких оман, котрі вже намагалися розвіяти; тому, втримуючись від будь-якої полеміки, вважаємо за доцільне ще раз усе впорядкувати. Міркування, іноді найелементарніші, виявляються іноді такими чужорідними для переважної більшості наших сучасників, що для їх роз’яснення ми повинні безустанку повертатися до них знову і знову, щоразу розглядаючи під різними кутами зору і висвітлюючи, наскільки дозволяють обставини, різні моменти, що викликають труднощі, котрі не завжди можна передбачити на початку.
6
Книгу було видано у 1924 році. Протиставлення Схід — Захід — одне з ключових у творчості Р. Ґенона