Выбрать главу

В автобусі у жінки середніх літ, яка стояла ближче до дверей, запитує інтелігентний чоловік:

– Бабусю, ви сходите?

– Сходять тільки з розуму, – відповіла жінка.

Чоловік, ніби вибачаючись, перепитав вдруге:

– Жіночко, ви виходите?

– Виходять тільки заміж, – відповіла кокетливо жінка.

– В такому випадку, що ж ви тоді робите?

– Вилажу!– з неприкритим задоволенням відповіла та.

– Ну що ж – з Днем народження!

БУДЕ ЖИТИ

Один водій на тротуарі збив чоловіка. Розгубився. Що робити?

Потім трохи отямився, взяв непритомного чоловіка і поклав на трамвайну колію. Водій трамвая теж не помітив чоловіка і його переїхав, але так як поблизу не було нікого, хто б міг побачити це, він взяв чоловіка, переніс у військову частину і кинув за колючий дріт. Охоронець під час обходу побачив чоловіка і по уставу доповів старшому, а той генералу:

– Що робити?

Генерал до полковника:

– Зробити все, що у наших силах. Негайно. Питання є?

– Нема.

Через декілька годин полковник доповідає генералу:

– Зробили все можливе.

– Ну і як?

– Буде жити.

1980 р.

ВОЛОДАР СТАВКА

В квартиру, де проживає п’ять дочок відомого гумориста, телефонує молодий чоловік, який не дочекавшись традиційного "алло", тут же запитує:

– Це ти, моє жабенятко?

Трубку підняв батько:

– Ні. Це володар ставка.

ПРО СТРУНКИХ ДРУЖИН

Якось зустрілись німець, англієць, француз і засперечались, у кого з них сама елегантна дружина.

– Коли моя дружина купається у ванній, – сказав німець, – так я закриваю всі водовідводи, щоб жінку раптом не затягло в трубу.

– А я,– сказав англієць, – коли іду на бал, то скріпляю дві краватки і для дружини готовий бальний наряд.

– А моя, – говорив француз, – якось їла вишні і несподівано проковтнула кісточку, так весь Париж говорив, що вона вагітна!

1980 р.

ВОВК І КУРЧА

Спіймав Вовк Курчатко і говорить:

– Я тебе з’їм.

– Не їж ти мене, Вовчику, ну що з мене за наїдку, а я тобі за це гукну своїх батька й матір. Вони у мене товстенькі, жирненькі...

– Гаразд, – відповів Вовк.

Відійшло Курчатко, стрибнуло на дерево і сидить. Вовк чекав-чекав, а потім і запитує:

– Що ж ти не гукаєш своїх батьків?

– А я з інкубатора!

ЗАЄЦЬ В БАРЛОЗІ

Іде п’яний Заєць по лісу і співає на все горло. Назустріч другий:

– Ти чого це, ніби з глузду з’їхав? Так ще гляди, чого доброго, попадеш Вовку або Ведмедю на вечерю.

– Мав я їх всіх на увазі, – відмахнувся Заєць.

Тільки-но він це сказав, як тут же провалився в барліг до ведмедя. Куди і хміль дівся, що від страху навалив цілу кучу і тут же на неї сів.

Отямився, оглянув барліг, в якому було тільки маленьке ведмежа, і тут же, повернувшись до нього, голосно сказав:

– Гей ти, сопляк, скажеш своєму баті, що Заєць сьогодні приходив у барліг і хотів його… сам знаєш чого.

ТОБІ ПОЛОВИНА

Іде Заєць додому, а тут Вовк виходить з лісу і співає:

– Даремно старенька додому жде сина...

А тут і Лисиця, звідки не візьмись – вибігає і теж співає:

– Тобі половина й мені половина.

ЗАЄЦЬ І ЛИСИЦЯ

Іде Заєць лісом і несе Черепаху під рукою, а назустріч – Лисиця:

– Що зайчику несеш?

– Та от, трахнув слониху, так вона мене нагородила ось бачиш якими мандавошками?

БУЛИ МУЖИКИ

Онука з бабусею збираються в гості. Бабуся одягає одні труси, другі, потім ще двоє штанів, шаровари. Онука:

– Бабусю, що ж це ти так багато одягаєш, ніби на Північний полюс збираєшся?

– Е, я чула, що в лісі можуть згвалтувати.

Почувши таке, онука скинула свої трусіки і приготовилась іти так.

– Дитино моя, а ти не боїшся, що тебе зможуть також згвалтувати? – захвилювалась бабуся.

– Ти розумієш, бабусю, що нині такі мужчини, що поки вони знімуть труси, то в них геть зовсім упаде….

– А в наші часи, – хвалиться бабуся, – мужчини були інші.

До прикладу взять би хоч твого діда. В молодості, бувало, ідемо через замети снігу, то він як повалить мене в сніг, та як увійде в мене, а інструмент – як вогонь! Так він його в сніг та в сніг, що аж сніг шкварчить. А поки кінчить роботу, так на три метри навколо – ні жодної сніжинки!

ТАКИЙ КОМПОЗИТОР

На уроці зоології вчителька запитує в учнів:

– Діти, у кого найбільші яйця?

– У слона, – вигукнув Іванов.

– Хто тобі таке сказав?