Ось Ви й піднесли коханому чоловікові своє закохане серце на білому блюдечку та ще й із краплями невинної своєї крові.
Дуже зворушливо навіть для твердого подеколи чоловічого серця, чи не так?
Якщо Ваші фінанси на цей раз не співають романси, то купіть молодої печінки і зробіть фарш із печінки і жовтка.
А втім, Ви маєте право вигадувати, вигадувати… Горіхи з чорносливом і часником. Сметана із сиром. Відварені лисички. Усе це гарно підійде для фаршированого закоханого серця.
Ви ж відчуваєте, наскільки це пікантно: хитренька, як Ви, лисичка-сестричка своїм гостреньким носиком в його розжареному любов'ю серці?
Та мало що можна втиснути в розпанахане як бурякове, так людське серце…
Але вже під час першого Вашого спільного обіду Ви повинні всіляко демонструвати свою душевну чистоту, навіть якщо збираєтеся заміж утретє.
Кількість разів заміжжя чи женячки не мають особливого взаємозв'язку із чистотою душевних порухів людини. Життя хоч і коротке, але багатоманітне і багатолюдне навіть для черниці, не те що для жінки – кров із молоком, – яка стоїть зараз на кухні і готується до бенкету душі і плоті з коханою людиною.
«Мене до тебе просто не було», – згадуйте слова відомої поетеси і сміливо йдіть далі лабіринтами таємних кулінарних знаків.
Наступний знак дасть йому зрозуміти, як Ви все таки цінуєте якщо не саму невинність, то хоча б її сліди. Отже, страва сліди невинності, або, простішими словами кажучи, сирний завиванець.
Для цього знадобиться 200-300 грамів твердого сиру і 100-150 грамів сирокопченої ковбаси або салямі. Можете взяти московську, але при цьому Ваша невинність буде не такою ніжною, а нагадуватиме цнотливість після першого заміжжя.
Отже, на невеликий вогонь у неемальовану каструлю з водою кладете сир (можна його загорнути у фольгу), добре підігріваєте, не доводячи до кипіння, – і відкладаєте набік, поки сир не розм'якне. Для швидкого розм'якшення його можна обертати в каструлі з водою дерев'яною лопаткою. Викладаєте розімлілу масу на стіл, розкачуєте, як тісто на вареники, викладаєте зверху на сир дуже тонко порізану продовгуватими смужками ковбасу і загортаєте у вигляді завиванця. Обгортаєте фольгою. Кладете на кілька годин у холодильник. Готово!
Господи… як щемітиме, а може, й завиватиме, Ваше серце від спогадів, коли Ви нарізатимете цей завиванець овальними кружальцями, а з-під ножа проступатимуть червоно-білі плямки ковбаси! Вони Вам нагадають так багато прекрасного і неповторного… Але Ви про це нікому не скажете. Хіба що у хвилини якоїсь крайньої відвертості на тему «як: це було». Хоча, якщо по щирості, – не раджу вдаватися в ці деталі. Чоловіки не люблять жіночих спогадів про їхній досвід з іншими чоловіками. Так що пам'ятайте: чужі помилки – це наше багатство, якщо ми хочемо бути щасливими… Тому лишіть собі на пам'ять спогади про прощання з невинністю. Але я дещо відхилилася від головного.
Під Сліди невинності рекомендую хороше сухе вино і просто зітхання. Але нетривалі. Хоча… як вийде. Тут рецепт менш точний, ніж для наступної страви.
Воно й зрозуміло: коли все єство напружене, як тятива в руках лучника, що бере участь в олімпійських іграх, слід дотримуватися не лише системи кулінарних натяків, але й стежити за точністю рецептури. Хоча в подальшому Вам не доведеться хапатися за домашні терези, щоб приготувати іще щось смачненьке. Запевняю: страви, приготовлені не на вагу, а на око, – все одно що вибрані нами люди: без довідки від психіатра, без посвідчення особи, банківського рахунку і т. ін., а тільки за покликом серця.
Так само, як радість наших сліпих сердець визначають не документи, так само смак страв визначають далеко не кухонні ваги. Довіряйте своєму оку, язику і природному смаку. Ви побачите: це приємніше, ніж бухгалтерське вираховування калорій і зважування грамів.
Отже, Ви хочете ще раз сказати Йому про наповнене любов'ю своє серце? Повірте, немає нічого простішого, аніж страва серце, як ружа (для не дуже тямовитих – трояндове серце) або ж серце, як чайна ружа (на вибір).
Заздалегідь підготуйте шмат свинини. Бажано підчеревину чи ошийок. Розріжте м'ясо таким чином, щоб вийшов круглий чи квадратний шматок (як лист розкачаного тіста). М'ясо трохи відбийте дерев'яним молотком. Тільки не бийте так, як мій розтіцький сусід свою жінку, – щоб і слідів не лишилося. Відбивайте легенько і по м'ясові, а не по пальцях. Покладіть жирним доверху. Поперчіть, посоліть, можете посипати спеціями для грилю. А тоді вибирайте: серце, як ружа, чи серце, як чайна ружа. Зробіть і таке, й інше. Клопоту небагато, зате скільки приємності!