Не думаю, щоб у Вашого гостя розігрався такий апетит, щоб він змів усю рибу на гачку. Але якщо навіть так, то хай начувається: Ви його зловили надовго. Проте, щоб явно не демонструвати своєї радості, покладіть на всяк випадок на другий таріль решту риби – безголової. Якщо після цієї смакоти Він іще матиме бажання думати – то зрозуміє Ваш черговий натяк: любов – це безголова штука. Одне слово, там, де двоє, – там завжди безголів'я, – занотували такий випадок у Розтоках.
Та нагадую: цей рецепт доречний для першої спільної вечері. А коли вже Його годуватимете вдруге, то зробіть так само смачно, але значно простіше: просто поріжте свіжу рибу на невеликі шматки, намаринуйте тим самим маринадом, посмажте і викладіть гіркою у центрі зелені. Смачно. Зручно. І не так лякає. Гачок – воно, знаєте, і на смаженій рибі гачок.
Для цієї страви особисто я завжди купую рибу білий амур. Не пам'ятаю, щоб після гостей мені доводилося вертати залишки страви в холодильник. Хіба лише голови. Якщо я їх не віддаю сусідській киці.
Як на мене, такого меню і стільки калорій цілком вистачає на те, щоб Ваш любий гість замислився, а чи не залишитися йому з Вами не просто до наступного ранку, а трохи довше… а може, надовго… а може, й назовсім… аж поки не знайдеться ще смачніша… вечеря.
Але прошу Вас, як просять у горах:
не поспішайте у спальню, навіть якщо у Вас хмільна голова, як у вісімнадцятки,
навіть, якщо сам від себе тріснув крючок на бюстгалтері
й підгинаються в колінах ноги.
Хоча у Розтоках давно виставили діагноз на такий випадок: легше дати, ніж відказати.
Але!
Не поспішайте.
У Вас іще он скільки для нього подиву.
Поведіть плечем і півповоротом голови у бік лоджії. Він, звичайно, подумає про якусь еротичну екзотику чи бодай натяк на неї. Адже він уже зрозумів, що Ви сьогодні говорите з Ним натяками. І що все може бути. Саме сьогодні.
Однак, піди знай, що іноді означає жіноче «так». Болгари – вони також слов'яни, але чомусь на «так» махають головою «ні». Хіба це не є ознака екзотичної жіночої логіки?
Та я поки що про кулінарну екзотику.
СОЛОДКІ КУЧЕРІ АМУРА
А воно і є екзотика з екзотики – Ваші ласощі: солодкий стіл посеред лоджії. І поки туркотить кавоварка, неначе сварлива жінка після десяти років шлюбного життя, тонким наманікюреним пальчиком робіть гостеві екскурсію не просто заставленим солодощами столом – а солодким смаком бажання.
Нам своє робить, сказали давно до нас, і ми робимо: демонструємо Вашому коханому екзотику солодощів. І навіть коли Ваш гість, моя мила, не вилазить із Парижа із показів прет-а-порте, як Ви із пінної ванни після трьох діб любощів, усе одно спочатку Його очі таки побіжать за Вашим пальчиком, що рухається уздовж столу, неначе язичок молоденької гадючки.
Але не поспішайте гніватися, що Він миттєво не оцінює солодких пірамід десерту, любовно зробленого Вами в пориві ентузіазму закоханості.
Він їх оцінить, як тільки Ваш чудовий пальчик повільно спиниться на пляшці шампанського, утопленій у білосніжній гірці торта дамські пальчики.
Бідний чоловік! Йому знову доведеться вибирати. Ви думаєте, його більше привабить блиск лаку на Ваших чудових нігтиках, навіть якщо лак із берегів Сени?
Та побий мене кицька лапкою!
Його ласий, тренований зір яструбом упаде на білосніжні вершини ще не баченого, а значить, не підкореного, як сніги Кіліманджаро, торта.
Ви, звичайно, думаєте, що то лише принадна назва і моя вигадка – дамські пальчики?
Аж зовсім ні!
Подивіться на свій мізинний пальчик.
І не забудьте подивитися на кожен пальчик, випечений за моїм рецептом.
Але перед приготуванням цього торта не забудьте ввімкнути легку музику. Саксофон, наприклад. Я дуже люблю саксофон. Його звуки дають великий простір для імпровізацій.
І хоча понад усе я люблю ще й кулінарні імпрові– зи, все ж застерігаю: боронь, Боже, Вас імпровізувати з рецептом цього торта. Інакше вийдуть не пальчики, а тещин язик. Знаєте, є такий вазон, пласке листя якого якраз відповідає суті тещиного язика.
Глядіть мені! Не перелякайте обранця натяком невдалої форми торта – близькою перспективою зустрічі із тещиним язиком, а не Вашими мізинчиками. Отже, дамські пальчики. Беремо каструлю, наливаємо 1,5 склянки води. Додаємо 150 грамів коров'ячого масла. Коли маса закипає, додаємо 1,5 склянки муки, добре розмішуємо і знімаємо з вогню. Чекаємо, поки вистигне. Тоді поступово вливаємо шестеро яєць. Через кулінарний шприц або дірочку в поліетиленовому мішечкові на деко витискаємо тісто довжиною якраз із Ваш мізинець чи вказівний палець. То залежить головним чином від того, як Ви налаштовані на майбутнє із своїм обранцем – манити його мізинчиком чи вказувати вказівним пальцем. Отже, на холодне деко, змащене смальцем, витискаємо тісто у вигляді пальчиків і печемо в не дуже гарячій духовці.