Ви гадаєте, оті запорозькі козаки були такими нетямущими чи лінивими, що кукурудзяний куліш так часто їли?
Що Ви кажете? Ваш не буде їсти кулешу?!
Ще як буде, кажу Вам я! Ще як буде!
Із хрумкими шкварочками, із жменькою бринзи з одного боку, а з другого – підсмаженими в сметані грибочками, із шкаликом на мізинний палець горілочки з перцем. Ще як буде!
А іншим разом влаштуйте своєму вигадливому чоловікові селянський обід. Ну, не так собі, як кажуть наші брати, що претендують на старшість, з бухти-барахти, а тоді, коли зачуєте лише Вам відомими рецепторами небезпеку стороннього втручання у Ваше життя Іншої.
Він уже й голиться ретельніше, і майку зранку не вдягає,
і сімейні труси чомусь відпочивають на шворці на балконі,
і пульс у нього дещо поспішний, і погляд,
і комусь ледь чутне в телефонну трубку «сьогодні».
А Ви так невинно, без дрижаків у голосі і закочування очей:
– А у нас сьогодні обідає Макар Леонідович [5]!У Вашого ж, звичайно, відпадає щелепа з несподіванки: це ж завтра він неодмінно похвалиться отому своєму заступникові – найбільшому хвалькові у світі В. І., що у Вас обідав сам М. А.
Ви грайливо нібито недочуваєте чоловікових розпитувань, як таке можливе, що сам М. А.навідається до Вас у гості, знаючи, що Ваш чоловік поки що нізащо не проміняє обід із Макаром Леонідовичем навіть на саму Наомі Кемпбел.
Поки що не проміняє.
Отож робіть усе, щоби поки щоне перетворилося в уже.Такий обід із такоюлюдиною – та де для нього, як нові ворота для барана.
Але хто, окрім Вас, винахідлива Ви моя рятівнице сім'ї, повинен знати, що М. А. ні сном ні духом не здогадується, що Ви – сексуальна спекулянтка, бо використали його ім'я у благородних сімейних цілях, вигадавши історію можливого його обіду із Вашим чоловіком.
М. А. – це фетиш.
Це приманка, як Рейд для таргана.
Але про це ні слова.
Навіть мені.
І без паніки.
Ви просто тримаєте в закутках свого невтраченого від ревнощів і підозр глузду одну-єдину, як рідна Україна, думку: у Вас сьогодні обідає М. А., і Ви, щоб здивувати його,а не охололого до Вас чоловіка, готуєте селянський обід.
Ви вдягаєте на себе
вишиту дрібним, але яскравим хрестиком блузу,
коротку – до пупа – спідничку у зборки чи в складки,
тонкі чорні панчохи на ажурному поясі,
мініатюрний фартушок – і в такому вигляді готуєте грубий селянський обід для власного чоловіка.
Що таке грубий чи, пак, здоровий селянський обід, Ви вже приблизно знаєте із репліки мого сільського сусіда, ощасливленого батьківством у 72 роки.
Але нагадую ще раз: до золотобокої Кулеші-мамалигиВи подаєте у глиняних мисках наступне: квашену капусту з бужениною чи копченими ребрами. Бажано, щоб капуста тушилася в духовці, тоді її смак нагадуватиме смак уст зрілої жінки: напитися не нап'єшся, і одірватися не одірвешся.
Окремою стравою подавайте товчену квасолю з підсмаженою цибулею, січеними грибами і часником із майонезом.
У солодкий узвар із сушених груш і слив також можна додати кілька ложок вареної (цілої) квасолі.
Скажу Вам, що останній наїдок – солодкий узвар із квасолею – страва різдвяна. Але для будь-якої жінки Різдво тоді, коли вона відчуває, що її чоловік – таки її, а не чийсь інший. Ви сьогодні просто зобов'язані зробити собі таке свято.
Що ще має бути під час селянського обіду?
Обов'язково
домашній сир із сметаною,
бринза,
домашнє, трохи солене масло.
Та Ви, я бачу, добра таки боягузка, коли замість того, щоб зосередитися на обдумуванні різноманітності меню, вдалися в паніку з приводу своєї маленької брехні стосовно Макара Леонідовича.
Господь з Вами! Щоб отак побиватися через якусь дурничку?
Хіба Ви не читали колись мого оповідання «Ніколи не розказуйте про космос»? А якщо читали, то добре знаєте, що магнітофон, так-так, саме Ваш домашній магнітофон і стане Вашим адвокатом у подальшій розмові із чоловіком, який, напарфумившись до обіду з М. А., час від часу зиркає на годинник?!
Ви ж, напередодні умовивши приятельку – програмісту з місцевої фірми змонтувати на магнітофоні нібито останні вісті одного із маловідомих інформаційних каналів, спокійненько вмикаєте нібито радіо саме в той момент, коли чоловіка від нетерплячки «Та де той М. А.?!»починає трусити, як під час падучої хвороби. А там – голосом Вашої приятельки – повідомлення про надзвичайну і повноважну зустріч шановного М. А. Із надзвичайним і повноважним посломоднієї із африканських країн чи щось подібне.
Ви обоє одночасно сплескуєте руками «Ну, треба ж таке!», швиденько викладаючи на стіл глиняні полумиски із паруючими стравами, звабливо фойдаєте спідницею перед самим його носом, а в цей момент – телефонний дзвінок.
Дайте чоловікові самому підійти до трубки. А звідти – переінакшений сексуальний голос тієї ж самої Вашої приятельки-програмістки, який із жалем від імені М. А. вибачається перед Вашим чоловіком за раптову і непередбачену зустріч із послом.
Облизавшись, чоловік, звичайно, наляже на обід, а Ви не жалійте йому ані мамалиґи, ані лагідних слів.
Кажу Вам, кукурудзяна мука – це дуже помічна справапід час сімейного похолодання. Та ще у парі із спідничиною до пупа…
Але ж я Вам не казала, що кукурудзяна крупа надається лише для кулішу! А отой славнозвісний гуцульський десерт – бануш, без частування яким із гір не поїхав ані один тверезий, ані хмільний у дупель гість?!
Вас лякає незвична назва? А Ви візьміть перший-ліпший сучасний жіночий журнал, де подаються ексклюзивні кулінарні рецепти, і Вам потемніє в очах одразу, як тільки Ви дочитаєте до кінця рецепт бодай однієї страви, для якої Вам довелося б скупити третину якогось східного базару в пошуках екзотичних приправ та інгредієнтів, рекомендованих журнальними кухарями.
Я впевнена: Ви одразу вхопите кошик для продуктів і побіжите на найближчий продуктовий базар… за домашньою сметаною для банушу. Тільки обов'язково беріть густу і жирну сметану.
Влийте її в чавунний казанок, посоліть і доводьте до кипіння. Як тільки сметана почне кипіти, вкиньте жменю – другу кукурудзяної муки. І, не перемішуючи, дайте їм трохи покипіти разом.
Кипіння удвох буває дуже і дуже смачним,одначе… І не тільки кипіння сметани із кукурудзяною крупою.
Тоді дерев'яним кулішерем вимішуйте суміш безперервно, аж поки бануш «не пустить» масло.
Ось він звідки – знаменитий вислів «купатися, як у маслі». Готовність банушу визначають по тому, чи вже відстає він від дна і скаче по стінах чавунчика так, як на гуцульському весіллі столи від наїдків, чи ще ні.
А вже коли Ви вивернете цю духмяну паруючу золотоверху страву на таріль, дивіться, щоб таріль був глибокий, бо прибуватиме масло із банушу, як весняні води у Черемош чи Тису. Чоловіки люблять бануш навіть без нічого.
Але не полінуйтеся – і покладіть своєму мисочку гУспянки,а як не знайдете на базарі гуслянки, а самі – не подужаєте її зробити (рецепт подається далі),покладіть хоча би скляночку кефіру. Чи тієї ж бринзи. Вгамовує будь-який, навіть найбільший сексуальний голод.
Бракує ще якоїсь смачної штучки? А що – можна. Швидко, дешево і смачно.
Беріть яйце, добре збийте його, посоліть і вилийте тонким-тоненьким шаром у середньої величини сковороду. Смажте, як млинець. Яєчний. Із двох сторін. На середину викладіть натертої бринзи або соленого сиру. Загорніть у вигляді рулету або конверта. Рулет розріжте на двоє. Конверт подавайте, як найновішу новину: відразу і цілком. Збоку покладіть корейської моркви. Ви забули купити її на базарі?