І ось він, один із засновників газети, виходить на сцену з мікрофоном і говорить про тих, хто прийшов привітати його газету з ювілеєм. Не соромлячись (а навіщо церемонитися?). Гордон піднімає зі своїх місць колишнього прем’єр-міністра України Віталія Масола, колишнього голову Верховної Ради України Івана Плюща, зірку українського баскетболу Олександра Волкова, народного депутата України Михайла Поплавського й поміж іншим додає, що сам перший президент України Леонід Кравчук сказав, що сидітиме на концерті до кінця.
Можна ще довго коментувати й розповідати про свято, організоване Гордоном. Здавалося б, логічно, що у передсвякові дні всі програми телебачення й радіо, всі газети будуть присвячені Дню Незалежності України, цій знаменній даті в житті української держави. Проте цього не сталося.
Чи не забагато таких поєднань для українських свят? Але це не дивно. Процес неоколонізації України триває. Країна вимирає, продовжується геноцид українського народу. Вітчизняну промисловість знищено, як і науку та культуру. Соціальна і “культурна революції” тривають.
Все це не випадково. Влада випробовує народ на терплячість. Вона провокує його, намагаючись розв’язати громадянську війну.
Але кампанію ще не закінчено. Україні, щоб не зникнути назавжди, треба мобілізувати патріотичну національну еліту для відпору, перестати робити вигляд, що у неї немає ворогів і війна проти неї не ведеться. А це вимагає стратегічного аналізу театру воєнних дій, динаміки простору, ресурсних можливостей — своїх і противника. Ми вже знаємо, що останньому вдалося зробити. Його перемоги щодня висвітлюють наші засоби масової інформації, які насправді є “не нашими”. Задамося питанням, що йому не вдалося зробити і в чому він програв?
Головний програш іудеолібералізму на сьогодні полягає в тому, що режими, створені ним на пострадянському просторі, принесли більшості населення замість обіцяного квітучого життя розруху, злидні, відступ в царину соціал-дарвінізму і варварства. Нова ліберальна модернізація, якою нас заманювали, насправді є гігантською мильною бульбашкою. А це означає, що “п’ята колона”, чи гендлярсько-лихварська еліта, яка є спільником іудеолібералів, сьогодні становить меншість, причому гіршу за своїми морально-психологічними якостями, корумповану меншість. Ще зовсім недавно “п’ята колона” виступала в ореолі несправедливо гнаної партії, яка обіцяла своєму народу “золоті гори”. Сьогодні вона виступає в ролі цинічних компрадорів, які захищають не свободу і демократію, а свої морально сумнівні привілеї і не менш сумнівні банківські рахунки.
Ще один програш противника, що також має стратегічне значення, — нечувана дискредитація його ідеології — іудеолібералізму. Річ не лише у злощасних мандрах ліберального соціального експериментаторства, що принесло нечувані руйнування і провали. Вагомішим є той факт, що ця ідеологія проповідує відвертий соціал-дарвінізм, який стрімко набуває подоби расизму. Замість гри на піднесення і апеляції до кращих сторін людської душі нова ідеологія веде гру на їх зниження, цинічно реабілітуючи хижацькі інстинкти, не втомлюючись при цьому дискредитувати високі мотиви під приводом їх несучасності й несправжності.
Таким чином, на величезному просторі, що піддався натиску іудеолібералізму, вже визріли умови для величезного перевороту не на користь Заходу і Америки як агресивного гегемона.
І на сцену виходить нова ідеологія — ідеологія націонал-солідаризму, яка солідаризуватиме нації на боротьбу з внутрішнім і зовнішнім ворогом, на створення міцних національних економік і національних держав. У таких державах владу візьмуть представники корінних націй, які, солідаризувавшись, виступатимуть проти іудеоліберальної ідеології, власної гендлярсько-лихварської еліти. І тоді Україна стане справді незалежною, і засоби масової інформації будуть українськими, а в палаці “Україна” виступатимуть українські майстри сцени, які нестимуть справжню культуру своєму народу.
Детоксикація української культури
... На Трубежі,
на грізнім рубежі
Во здравіє поставимо їм свічі:
Вони живі для нас у віковіччі,
І пам’ять їхню не сточить іржі,
Бо стали Словом
чистої води,