Тижневик “ВЕК” (№ 42. — 2003. — с. 5) у статті “Антисемитизм во Франции. Каковы его причины?” пише: “Недавно Ширак зробив заяву, що збирається забезпечити найкращу безпеку для євреїв у Франції. Реакція прем’єр-міністра Ізраїлю на заяву Ширака була неочікуваною — Аріель Шарон запропонував йому особливо не турбуватися з цього приводу. Прем’єр-міністр Ізраїлю вважає, що найкраще розв’язання проблеми антисемітизму у Франції — імміграція французьких євреїв до Ізраїлю. “Ізраїль — єдине місце на Землі, де євреї можуть жити спокійно”, — заявив ізраїльський лідер”.
Далі газета пояснює: “Проте існує велика загроза, що єврейська нація буде представляти меншість в Ізраїлі і прилеглих до нього територіях. Тому Шарон і пропагує еміграцію євреїв до Ізраїлю, щоб уникнути демографічних проблем”.
Мабуть, тому й виникла потреба подвійного громадянства, оскільки жити в країні, де йде війна, українці-євреї не бажають, а збільшити фіктивно кількість жителів Ізраїлю — будь ласка, згодні.
Враховуючи останню заяву Аріеля Шарона, важко позбутися думки, що вся ця криклива активність “єврейських євнухів” і в Україні спричинена не турботою зберегти міжнаціональний і міжконфесійний мир, а більш прозаїчними мотивами — довести “спонсорам” свою необхідність.
І останнє. Для тих, хто уважно відстежує події у світі, досить чітко виявляється світова месіанська роль єдиної у світі наддержави — США. Найактивнішими прибічниками цієї месіанської ролі є ті, хто свого часу зробив реінтерпретацію європейського соціалізму в дусі старозавітної теократичної нетерпимості. “Тоді це були червоні комісари, які вийшли зі смуги осілості, — пише О. Панарін. — Сьогодні — це емісари глобалізму, які заново подолали смугу “національної осілості” і відчули себе громадянами світу. Єврейський месіанський темперамент вирізняється радикалізмом історичного нетерпіння; він знову шукає земного царя, який би взявся влаштувати повну й остаточну перемогу обраного народу на Землі”[178].
І ось тут, можливо, нам відкриється один із найважливіших чинників, який активно діє в геополітиці сьогодення. Ми вже звертали увагу на зростаючий націоналістичний егоїзм Америки, на примітивізм американської масової культури, позбавленої справжнього коріння, на агресивну політику, “здатну привести світ до тотальної катастрофи”.
“Але в тіні до цього часу залишається ще одна причина — перебудова під впливом світового єврейського лобі американської картини світу з просвітницької на теократично-талмудистську. Просвітницька картина світу — відкрита, езотерична, що покладає надії на етнічно нейтральні універсали Прогресу. Талмудична картина світу — закрита, езотерична, що розповідає про закриту для профанної більшості людства перемогу “обраного народу” в історії”[179].