Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося

3. Поки ці спогади свіжі, створи хмару слів з усіх описів твоїх тодішніх відчуттів. Як ти почувалася? Відторгненою? Покинутою? Недооціненою? Безнадійною? Нещодавно схвильованою, а тепер — розбитою на друзки? Біда чорна? Усе гаразд, вилий усе на папір.

4. Поглянь на цю хмару слів і опиши, як кожне з цих слів НЕ Є ТВОЄЮ особистою провиною. Звісно, ти почуваєшся покинутою, але чи все насправді так і є? Чи, може, ти збагнеш, що цей хлопець просто не готовий бути з тобою? ТИ насправді не маєш до цього жодного стосунку. Ти більше не віриш у кохання? Але чому? Навпаки, твої колишні сподівання мають ще дужче зміцнитися. Ти ж щойно зустріла класного чувака? То чуваків хоч греблю гати. Ще й таких, хто не зустрічається тихцем з колишніми. Отак проглянь кожне слово і спробуй описати, ЧОМУ ЦЕ НЕ ТВОЯ ПРОВИНА.

5. Тепер під своєю хмарою слів напиши: «Це нічого, що я так відчуваю, адже це не є правдою. А правда така, що те, як Х повівся зі мною, НЕ МАЄ ДО МЕНЕ ЖОДНОГО СТОСУНКУ. Нічого особистого. Це винятково неспроможність Х. Я відмовляюся обвинувачувати себе». Цей хлопець повівся з тобою так, як поводиться з усіма. І з самим собою теж. Можливо, твій начальник навіть не має повноважень підвищити тебе чи когось іншого, і через це почувається слабким. Твоїй сусідці взагалі байдуже, вона не намагається тобі нашкодити, просто не думає про тебе взагалі! Але й про себе вона теж не думає. Хлопець, який покинув тебе майже відразу, насправді не кидав тебе, він просто від самого початку ОЧЕВИДНО Ж, не підходив тобі. Пиши: «Це не стосувалося мене», — аж поки сама повіриш. Інколи допомагає писати: «Це не моя провина». І щоразу, коли знову думатимеш: «Так, проблема в мені, якби я була фаховіша, мене б підвищили», — відразу ж напиши: «Це маячня, мій начальник мене не підвищує, бо просто не має повноважень. Проблема зовсім НЕ В МЕНІ». Продовжуй писати, повторювати і нагадувати собі про те, що чиєсь ставлення насправді дуже мало стосується тебе самої.

6. Як ти надалі убезпечиш себе? Тепер пора вирішити, яку нову лінію оборони ти встановиш. Яку нову межу у цих конкретних стосунках, а можливо, й у стосунках загалом. «Тепер, щоб захиститися, я пошукаю собі іншу роботу. Це тривало вже рік, і сьогодні я припиняю жалітися». «Відтепер я лагідно повідомлятиму своїй сусідці, як це бісить, коли на мене взагалі не зважають. Сьогодні ж попрошу, щоб Нік, будь ласка, забрав свої лахи з вітальні до чортової матері! Що взагалі це дрантя робить в нашій квартирі?!» «Надалі я не зустрічатимусь із чуваком, який одразу попередив, що він «не милий». Це, певно, було відверте попередження, яке виявилося правдою».

7. Не мрій, що ця людина почне діяти інакше, і ступи крок уперед. Навіть якщо ти поговориш зі своєю сусідкою про межі прийнятного, ще не факт, що вона зможе бодай щось змінити (пам’ятай, люди обмежені), але важливо захистити себе й усвідомити цю межу, яку ти візьмеш із собою в майбутнє. Це справді круто. З цією добре захищеною лінією оборони ти робиш собі ВЕЛИЧЕЗНУ послугу та позбавляєшся очікувань щодо інших людей. Так коли твоя сусідка забере Нікову колекцію книжок, боксерські рукавиці та саморобний скрабл із вашої вітальні, ти відчуєш таке піднесення ЙЕЕЙ, тебе ПОЧУЛИ й дослухалися! Як ти можеш ступити крок уперед уже сьогодні? Онови своє резюме, освіжи LinkedIn, почни шукати житло без сусідки, почуй, коли хтось каже, що він «не милий».

8. Пам’ятай, не обвинувачуй себе. Усе це лайно не про тебе. Ти ж себе не обвинувачуєш через погану погоду? Або за пожежу у твоєму будинку? Тож не бери на себе відповідальність за ставлення інших людей, бо в тебе нуль цілих нуль десятих контролю над цим. Натомість ти цілком контролюєш власні реакції. І ми з тобою працюємо над тим, щоб лагідніше, добріше та з більшою любов’ю реагувати на себе.