Я виписувала цей смуток, аж поки мене заскочила нова сенсаційна думка: якщо в мене не було мами, яку б я могла наслідувати, то мені достатньо створити власні ритуали і збиратися, вдаючись до них. Я можу навчити себе виконувати роль справжньої жінки. Можливо, врешті-решт, дійду до висновку, що ці «ритуали збирання» це дурнувате марнування часу, як я собі й думала, але тоді це вже буде мій вибір, а не наслідок того, що мене ніхто не навчив. Годі себе занедбувати.
Я почала думати про всіх жінок, якими захоплювалася за їхній вигляд і поставу: Одрі Гепберн у «Сніданку в Тіффані», Рут Бейдер повсюдно, Керрі Вашинґтон у «Скандалі» (бачила ці потужні костюми? Ці пальта?! КАПЕЦЬ). Зрештою повернулася до давнього ідола моїх прагнень: Клеопатри. Суверенна богиня, альфа-леді. Вона була майстерною розсудливою імператрицею, що керувала була практично всім східним Середземномор’ям, мешкаючи в палаці з оніксу, граната і золота. Неймовірно розумна, вона здобувала перевагу в перемовинах, стратегіях і в тому, як роздавала жару своїм ворогам. Спала тільки з двома чоловіками за все життя, але ті двоє чоловіків були Цезарем і Марком Антонієм. Та жінка знала, що робила. Я полюбила Клеопатру, відколи вперше прочитала дитячу книжку про загадки давнього Єгипту. В дитинстві я мала навіть печатку з ієрогліфами, яку повністю затерла. А вже як виросла, моїм улюбленим браслетом на літо стала золота змія, що обкручується довкола руки. Це репліка з оригіналу, що зберігається в Музеї мистецтва Метрополітен. Мені його подарував колишній, якого я заледве пригадую, але щодо прикрас маю правило: їхня краса переважає погані спогади про дарувальника. Переконана, Клеопатра цілком би погодилася з таким сентиментом.
Звісно, я не могла запитати Клео, як вона збиралася щоранку, тому уявила, який би це могло мати вигляд. Насамперед для натхнення поставила в спальні листівку з Елізабет Тейлор у ролі Клеопатри в бірюзовій лакованій рамці на туалетний столик. Мені видавалося, що в імператриці мав бути порядок з усіма пензликами, тож узяла з кухні кілька гарненьких баночок і поставила в них усе своє скромне начиння. Може, я й не мала «макіяжиста», але завжди можна було навідатися в магазин Sephora і докупити кілька необхідних інструментів. Не люблю, коли на обличчі забагато макіяжу, тож знайшла органічний зволожувальний тональний крем із трояндовою олією. Розорилася, купивши туш для вій Black Ecstasy, зате вона робила мої вії густими, надаючи їм ефекту накладних; думаю, Клеопатра зацінила б. Потім почала експериментувати з нігтьовою індустрією. І хоча щодо манікюру я таки мала рацію (ненавиджу чекати, поки висохнуть нігті, навіть із масажем), втім з’ясувала, що педикюр — це одна з найбільших розкошів, якій варто піддатися. Тріумфую від відчуття суперчистих стоп, коли хтось вичищає під нігтями, обрізає кутикули, й обожнюю оглядати потім мої нігтики: сяючі, яскраві цукерочки, які хочеться з’їсти. Додатковий бонус: не треба чекати, поки вони висохнуть. Просто взувай свої королівські босоніжки і продовжуй свій день.
Тепер, уранці, готуючись до нового дня, я, наче владна імператориця, не шкодую часу на збирання: впевнена, експансивна та сповнена ентузіазму. Вмикаю на айфоні Pyramids Френка Оушена. Запалюю ароматну паличку, що зветься, скажімо, «Кривава графиня». Наповнюю кімнату музикою й легким димом. Змащую зап’ястки пряними французькими парфумами, стаю перед дзеркалом, вдихаю дим (трохи побоююся, що це не зовсім корисно для здоров’я).
Я навчилася простої закономірності: що ти добріша до себе, то сильніша. І жоден час доби не сприяє цьому краще за ранок. Цей день твій. Звісно, може тобі й доведеться вдаватися до якихось стратегій довкола боса, що прискіпується до тебе. Можливо, доведеться нарешті розірвати стосунки або ж хтось розірве стосунки з тобою. Можливо, отримаєш сьогодні найгіршу новину у своєму житті. Ніхто не знає. Але! Поки ти сама у своєму королівстві, поки маєш момент тиші, можеш віддати собі шану та повагу. Це потужний підмурівок нового дня. Почавши ранок з усвідомлення себе богинею, ти помітиш, що й увесь світ починає ставитися до тебе так само. Йдеться не про марнославство. Йдеться не про нарцисизм. Перше, що слід учинити вранці, це усвідомити, що ти могутня й достойна турботи. Кажу тобі: якби достатньо було щоранку просто метатися на всі боки й картати себе, я б так і чинила. Це потребує менше часу і дається мені набагато легше. Та я занадто довго таке практикувала, і воно ніколи не справляло ефекту.