І хоч мій батько багато чого не навчив мене про харчування, він укорінив цінність сімейних традицій щодо їжі. По неділях він брав мене, а іноді і мою сестру, і ми разом запікали м’ясо. Тато купував шматок яловичини найвищого ґатунку і відбивав її в соусі чилі. Усю ніч яловичина маринувалася, вбирала солодко-кислу яскраво-червону пасту. Наступного дня ми радісно очікували моменту, коли він покладе його в духовку, де жир та чилі перетворяться на смачнючу хрустку скоринку. Домашня запечена яловичина з картопляним пюре, може, й не виграла б медальки як найкорисніша страва, але то була найдушевніша, наповнена любов’ю й турботою їжа, яку для нас готував батько, бо віддавав приготуванню цієї страви всю свою увагу. Це одна з небагатьох традицій з мого дитинства, і тепер я знову її дотримуюся. Щороку перед Різдвом чи після нього запрошую в гості тата, сестру, тітку, кузенів і готую яловичину за татовим рецептом. Тоді ми п’ємо багато вина, охоче піддаємося сонливому впливу червоного м’яса, сміємося, розповідаємо історії. Неймовірно, яка приємна може бути спільна вечеря, якщо вкласти в неї трішки старання...
Татів рецепт запеченої яловичини
Вперше приготований в домі Шустерів у Мілвокі, штат Вісконсин, 1942.
1. Вибери яловичину найвищого ґатунку. Десь 450 г на одного буде ідеально. Запанікуй, що майже пів кілограма на людину недостатньо і матимеш забагато.
2. Замаринуй яловичину на ніч у соусі чилі марки Heinz. Дві пляшки вистачить.
3. Вийми м’ясо з холодильника заздалегідь, щоб перед готуванням воно нагрілося до кімнатної температури. Трошки хвилюватимешся. «Чи м’ясо може стояти без холодильника так довго???» — питатимеш тата. Коли він відповість: «Усе буде добре», — повір йому.
4. Увімкни духовку на 230 градусів. Якщо в тебе така ж духовка, як у мене, яка ніколи не нагрівається так, як треба, купи термометр для духовок, а також спеціальний термометр для м’яса. Термометр для духовки висітиме всередині і показуватиме, яка в ній збіса температура. Щоб реально вийшло 230 градусів, на своїй духовці я мушу виставити 260. Коли я це зробила, то збагнула, що моєї вини немає у тому, що будь-що в моїй духовці готується зазвичай на пів години довше! Клята духовка мені увесь час брехала!
5. Запікай усе протягом 15 хвилин при температурі 230 градусів.
6. Через 15 хвилин, зменш температуру до 160. Пів кілограма м’яса готується зо дванадцять хвилин. Тож якщо в тебе вісім шматків, це виходить дев’яносто шість хвилин в духовці. Якщо я правильно порахувала. Мусиш перерахувати. Я вже казала тобі, що з математикою не дружу.
7. Випий келих вина. Або порцію міцного напою. Або джин із тоніком і лаймом. Заглядай до яловичини частенько, але не надто часто, щоб не випускати гаряче повітря. А зараз візьми термометр для м’яса, щоб точно виміряти температуру страви. Я люблю м’ясо недосмажене. Для цього в центрі має бути 49 градусів.
8. Коли на термометрі для м’яса буде 120, витягай яловичину з духовки, дай вистигнути протягом пів години, і молися до м’ясних богів.
9. Розпочни бенкет, використовуючи розкішний ніж із вирізьбленим орнаментом, який «позичила» в кузена. Такий красивий ніж назад він не отримає. Принаймні, до Дня Подяки.
Правила T$ щодо їжі, щоб вона живила мене і щоб почуватися добре, а не гидотно
Далі подаю правила, які встановила, прочитавши суперкнижу Майкла Поллана «Правила харчування: інструкція до споживання їжі» (яку дуже, дуже рекомендую), переглянувши мільйон кулінарних книг, інтенсивно ґуґлячи, спостерігаючи, як (здебільшого нерозбірливо) харчуються в інших сім’ях, і просто зважаючи на власний досвід. УВАГА: це НІЯК не пов’язано зі схудненням. Я дуже втомилася від людей, які виставляють свою сухоребрість як досягнення. Ви не підкорили Мачу-Пікчу, не захистили магістерку, а просто витримали тиждень на селері та хумусі, будучи в цей час найстресованішою версією себе, яку всім довкола довелося терпіти.
1. Жодних дієт. НУ ЩО ТИ! Сама знаєш! Немає чудотворних ліків для зниження ваги. Жодна пілюля, жоден сік чи детокс не перетворить твоє тіло на тіло твоєї мрії. Мені дуже прикро! Самій хочеться, щоб були. Я би їх вживала. Не доводь себе до сказу чимсь, що не дає результатів. А ще: їжа — це добре. Нам так пощастило мати їжу. Тож не напружуйся через кожен шматок.