6. Думай далі та продовжуй записувати. Часом на те, щоб виявити сценарій, потрібно трохи часу. Та іноді, коли після тривалих розкопок ти нарешті знаходиш, здається, наріжний камінь своїх повторюваних невдач, поруч виявляється нова шахта й ціла копальня нових недосліджених проблем. Ти подумаєш СВЯТА КОВІНЬКА, ЩЕ ГЛИБШІ ПОКЛАДИ ЛАЙНА? Але будь терпляча. Важливо, що ти над цим працюєш, це єдине, що має значення. Це процес, і ти його запустила. Чи запустила ще раніше, а тепер розплутуєш? Щось таке.
7. Після цієї титанічної праці потіш себе чимсь. Подаруй собі щось приємне. Улюблені ласощі, в яких ти собі вічно відмовляєш, красиву ручку, той дорожезний лавандовий лосьйон для рук. Потіш себе. Відзнач той день, який присвятила рефлексіям і глибшому самопізнанню. Хіба ж ти не крута? Бути відвертою з собою складно. Часто те, як ти ставишся до себе, є взірцем, за яким інші формують ставлення до тебе. Якщо ти не робиш для себе приємних дрібничок, чому це робитиме хтось інший? Почни демонструвати світові, на яке ставлення ти заслуговуєш вже зараз. Я таки подарую собі блискучий, сріблястий жакет, про який давно мріяла. А ти?
Ти не жебраєш при дорозі — не мусиш погоджуватися на перше-ліпше
Повернімося до того періоду, коли я вирахувала свій деструктивний сценарій. — Пригадуєш, як я досліджувала історію своїх стосунків, рефлексувала щодо них та відчувала готовність вирватися з лабіринту взаємин, що вбивали мою самооцінку? Коли я була вся така збіса самосвідома й готова змінити це все раз і назавжди? Що ж, шкода тебе засмучувати, але зрозуміти, де ти щоразу вперто помиляєшся, й розірвати це зачароване коло — дуже різні речі.
Після майже п’яти років активного романтичного пошуку в Лос-Анджелесі, коли жодні стосунки не тривали довше двох місяців, мені вже було байдуже, що я повторюю той самий чортів сценарій і не можу від нього відійти. Я забила на те, що в більшості сталих стосунків увесь час сумувала, ридала й дивувалася, чому люди взагалі зустрічаються. Попри все це я вирішила, що мені потрібен постійний бойфренд. Хотіла довести собі та світові, що комусь та й потрібна. Навіщо? Та мене просто дістали колеги з їхніми розпитуваннями, коли ж у мене врешті хтось з’явиться. Я ж-бо просто знахідка! Один старший доброзичливець радив, що я мала б «підшукати хлопця, поки ще молода». Менш доброзичлива колега стверджувала, що моя основна проблема в бракові сексу. І хоч як мені кортіло зацідити тій колезі по в носа, та ідея вкоренилася — я не мала хлопця, отже зі мною не все гаразд. Ще одна проблема на мою голову. ЗВІДКИ ТІ ПРОБЛЕМИ БРАЛИСЯ?
Мене чимраз дужче дратувала необхідність пояснювати свою «самотність» сімейним друзям і знайомим парам. На вечірках, куди я єдина приходила сама, мене обступали парочки та, зазираючи в мій телефон, розпитували: «Як узагалі працює той ваш тіндер?», а тоді ахали й охали, коли я з виглядом чарівника демонструвала свайпання наліво і направо. «Шановні, не пропустіть дивовижної атракції! Легким порухом пальця ви можете відшити цілого хлопця!» Друзі самовдоволено щебетали: «Ми таких застосунків і близько не мали!», — вочевидь потішені, що бодай у цьому сподобилися зробити все «як належить» і не опустилися до жаху й приниження знайомств через інтернет. Вони звірялися, що «ніколи не змогли б знайомитись онлайн». Точнісінько, як хтось каже, що не п’є кави, а ти знаєш, що на язиці в нього крутиться «бо я кращий за тебе».
Мені вже голова йшла обертом від постійних виправдань на розпитування та непрохані поради переважно доброзичливих знайомих. Але найгірше, що всі ці обговорення мого невлаштованого приватного життя з часом підточили самооцінку та змусили постійно всім щось доводити. Я мала довести не лише друзям, а й собі, що таки заслуговую на любов. Байдуже, що моя кар’єра стрімко набирала обертів. Байдуже, що довкола мене зібралося фантастичне коло ЛЮБЛЯЧИХ подруг. Навіть не зважаючи на те, що я перевиховала себе аж так, що справді добре почувалася у своєму щоденному житті та пишалася результатами своєї праці. Здавалося, єдиний шанс довести, що я варта любові, — знайти собі хлопця. Тоді я запощу наші фоточки в інста, і всі побачать, що я не безнадійна, що комусь таки потрібна, і тоді, нарешті, настане щастя. Ох, Божечки...