Подумай хвильку, починаючи нові стосунки. Дай відповіді на ті запитання угорі. Піди прогуляйся і нехай усе перетравиться. Поговори зі своїми дівчатами. Зваж свої почуття до цієї нової людини. Тобі комфортно чи не комфортно в його товаристві? Невеличкий тайм-аут зараз зекономить тобі дні, місяці, роки, а може, й убезпечить від кількох розлучень у майбутньому.
Записки вдячності хлопцям, які, на мою думку, повелися зі мною погано
Хоча я й мала достатньо кепських стосунків, жодні з них не були цілковито змарнованим часом. Ну, гаразд, одні таки були. Атож, я про тебе, інженере, одержимий серіалом «Західне крило», який сказав, що йому «складно зважати на потреби інших», а тоді покинув мене, бо, як там... барабанний дріб... «Я в тебе не закохуюсь, і ти не певен чи колись закохаюся». Йой. Та ми лише три тижні зустрічалися! Я не знала, що в нас був такий суворий дедлайн для закоханості, Джошуа! Переважно ж я виявила, що кожні стосунки навчили мене чогось про мене саму — як я взаємодію з іншими та чого МУШУ за всяку ціну уникати в майбутньому. Навіть похмуріші епізоди, вимішані з дещицею часу й дрібкою смиренності, тепер визріли в мої найулюбленіші та найсмішніші спогади. ЧУВАКИ, ВИ МЕНЕ ТАК ПРОКАЧАЛИ! З тих романів я винесла колосальний досвід і хотіла би згадати джентльменів, які все це уможливили.
Це такий гойний-заспокійливий-КАТАРТИЧНИЙ-очищувальний-просвітлюючий-цілющий досвід, що ти, моя дорога читачко, точно маєш і собі спробувати.
Дякую, Кітсе, за науку, що не варто два роки зустрічатися з хлопцем, який швендяє й винюхує коло моєї кімнати в гуртожитку, якого всі мої друзі вважають «стрьомним» і «ревнивим», а надто — переїжджати разом до помешкання його батьків. Дякую, що підтвердив мудрість моїх друзів і їхню турботу про мене, тепер знаю, що маю частіше до них дослухатися. Також дякую за чудову прикмету: якщо стосунки починаються зі зрад — вони ПРИРЕЧЕНІ. Спершу ці походеньки можуть додати перчинки, навіть інтригувати, бо ніби хлопця не так просто цілком запопасти й полонити, але ж дуже хочеться, а ще — АХ, УВЕСЬ ЦЕЙ ДРАМАТИЗМ! Проте, коли все це лайно минає й ви починаєте зустрічатися... Ох, матінко... Тоді виявляється, що всі чари розвіялися, пристрасті катма, а ти запала на невиправного зрадника. І ще гірше — сама стала зрадницею. БУЕ! Не повертаймося більше ніколи до такого, будь ласка, дякую дуже.
Маю висловити подяку тобі, Денні, за ті запевняння, що мене ніколи не надрукують у The New Yorker, хоча це й була трепетна мрія всього мого життя, і я ротом просила тебе ставитися до цієї мрії обережно. Ти навчив мене, що коли хтось стверджує, начебто щось неможливе для мене, насправді та людина проектує власні обмежувальні уявлення про себе. Також дякую за найщасливішу згадку, що я маю про тебе — коли мене за пів року таки опублікували в розділі Daily Shouts, я почувалася так, ніби, оповита феєрверками, витанцьовую на твоїй могилі. Присягаюся всім святим, це була фантастична мить чистого торжества. Дякую тобі за це.
Також, Денні, як я могла забути ДИВОВИЖНУ насінину мудрості, що ти вклав мені в долоню наприкінці. Виявляється, щоразу, слухаючи, в якому я захваті від свого письменства, ти сприймав це, як завуальоване: «А ти, Денні, нікчема, геть нездатний на жодні прояви творчості». Ти дуже чітко дав мені зрозуміти, що просто НЕЗДАТНИЙ думати про будь-кого, крім себе коханого. Я ДІЛИЛАСЯ ЧИМОСЬ, ЩО СПОВНЮВАЛО МЕНЕ ЩАСТЯМ, А ТИ ПІДЖИВЛЮВАВ ЦИМ ВЛАСНУ НЕВПЕВНЕНІСТЬ. У книжках я читала про людей, які буквально вважають, наче все обертається довкола них, але було приємно запізнатися з такою людиною наживо. Дякую, що став матеріалом для мого почесного наукового ступеня з розпізнавання самозакоханості. Можливо, я колись прочитаю університетську лекцію на цю тему.
Дякую, Бене Фасте, за ЧУДОВЕ перше побачення, сповнене сміху. Дякую, що поцілував мене, а тоді здимів навіки. Ти ще живий, Бене? А так, — класне ім’я.
І що б я робила без тебе, Адаме? Ти навчив мене, що коли новий бойфренд напивається на своєму корпоративі так, аж я мушу притримувати його, поки він, шпортаючись, ввалюється додому, скидає свої лахи просто на кухні, його млявенький грибочок прозирає з труселів, ніби в пошуку сонця, а я відчуваю відразу й огиду і мої єдині поривання — оті що блювальні... Я навчилася, що В ТАКОМУ РАЗІ МОЖУ ПОРВАТИ З ЦИМ БОЙФРЕНДОМ. Коли хлопець нажирається в дим на початку стосунків — це достатня підстава порвати з ним. Я скажу більше — щоб когось покинути, не потрібні жодні додаткові підстави, крім бажання це зробити! Якщо ти читаєш це і саме хочеш із кимось розійтися, але переймаєшся, що «так не годиться», я тобі дозволяю. Зірви цей пластир.