— Був,— Страйк надягав пальто, тримаючи в зубах згорнуту статтю про Фреді Бестиґі й запрошення на день народження Джека.
— А що ви там робили?
— Розслідував смерть при виконанні,— відповів Страйк.— Я служив у військовій поліції.
— О,— вимовила Робін. Служба у військовій поліції суперечила підозрам Метью, що Страйк — шарлатан чи нероба.— І чому пішли у відставку?
— Поранення,— сказав Страйк.
Вілсону він те поранення описав дуже простими словами, але з Робін така прямота видавалася недоречною. Він легко міг уявити її шоковане обличчя — і не потребував її співчуття.
— Не забудьте подзвонити Пітеру Ґіллеспаю,— нагадала Робін, коли він уже йшов до дверей.
Ксерокс статті Страйк прочитав у метро дорогою на Бонд-стріт. Фреді Бестиґі успадкував свої перші гроші від батька, який чимало заробив на вантажних перевезеннях; далі він заробив власні гроші на дуже комерційних фільмах, які критики сприймали зверхньо. Нині продюсер звернувся до суду, щоб спростувати заяви двох газет про його надзвичайно непристойну поведінку з молодою підлеглою, якій пізніше Фреді заплатив за мовчання. Звинувачення, ретельно пом’якшені численними «подейкують» і «можливо», включали агресивні сексуальні натяки і певний ступінь фізичного залякування. Висунуло їх «джерело, близьке до жертви», бо сама дівчина відмовлялася подавати до суду чи говорити з пресою. Про те, що Фреді розлучається з нинішньою дружиною Тенсі, писалося в останньому абзаці, а далі читачеві нагадували, що нещаслива пара перебувала в одній будівлі з Лулою Лендрі в ту ніч, коли модель укоротила собі віку. Складалося дивне враження, ніби нещасливий шлюб Бестиґі міг уплинути на рішення Лули стрибнути з балкона.
У тих колах, представники яких обідають у «Кіпріані», Страйк ніколи не обертався.
Йдучи по Дейвіс-стріт, де сонце припікало йому в спину і кидало рудувате світло на червоноцегляну будівлю попереду, він раптом подумав, що було б дивно — і неймовірно —
зустріти тут когось зі своїх зведенюків. Ресторани рівня «Кіпріані» були частиною звичного життя законних дітей Страйкового батька. Востаннє він отримав звістку від трьох з них, коли лежав у шпиталі Селлі-Оук на фізіотерапії. Габі й Данні прислали квіти, один букет на двох; одного разу прийшов Ал, який голосно сміявся і боявся дивитися в ноги ліжка. Потім Шарлотта показувала, як Ал іржав і кривився. Вона чудово пародіює людей. Ніхто не чекає від такої вродливої дівчини таланту коміка, але вона таки уміє смішити.
Інтер’єр ресторану було виконано в дусі ар-деко — шинквас і стільці зі світлого полірованого дерева, жовтуваті скатертини на круглих столах, офіціанти й офіціантки у білих піджаках, з краватками-метеликами. Страйк одразу помітив свого клієнта серед численних балакучих відвідувачів — той сидів за столиком, накритим на чотирьох, і розмовляв, на Страйків подив, не з однією жінкою, а з двома. Обидві мали довге блискуче каштанове волосся. Кроляче обличчя Бристоу повнилося бажанням догодити, навіть підлестити.
Побачивши Страйка, юрист підхопився привітатися і відрекомендував Тенсі Бестиґі, яка простягнула тонку холодну руку, але не всміхнулася, і її сестру Урсулу Мей, яка навіть руки не простягнула. Коли замовляли напої і передавали туди-сюди меню, Бристоу нервував і не замовкав, а сестри оглядали Страйка з тим зухвало-критичним виглядом, який вважають за своє законне право лише люди цілком певного класу.
Обидві були бездоганно блискучі, мов ляльки в натуральну величину, яких щойно дістали з целофанових упаковок; худі, як і личить багатійкам; джинси облягають майже повну відсутність стегон, засмагла шкіра вилискує, мов воскова, надто ж на чолі, а довгі осяйні темні гриви, розділені на прямий проділ, підстрижені на кінцях, мов під лінійку. Коли Страйк нарешті звів очі від меню, Тенсі без жодних преамбул спитала:
— А ви дійсно,— (у неї вийшло «ді-існо»),— син Джонні Рокбі?
— Так показав тест ДНК,— озвався Страйк.
Тенсі не дуже зрозуміла, жарт це чи грубість. Її темні очі були посаджені трішки заблизько, і ніякий ботокс не міг розгладити капризний вираз на її обличчі.
— Слухайте, я оце тут казала Джону,— кислим тоном мовила вона,— я на публіку більше не вийду, зрозуміло? Без проблем вам розповім те, що знаю, бо хочу довести свою правоту, але ви не повинні нікому казати, що я з вами говорила.
Розстебнуті верхні ґудзики на блузці відкривали досить карамельної шкіри, що туго обтягувала кістки і через те видавалася неприємно вузлуватою; проте з вузької грудної клітки випиналася пара тугих округлих грудей. Так ніби Тенсі взяла ті перса поносити у більш повнотілої подруги.