Выбрать главу

       От  з  Романом  їй  весело,  приємно.  Він  вміє  задовольнити  її  навіть тоді,  коли   сам  втомлений.  З  ним хотіла    б  бути  день  і ніч,  але  шлюбна  обручка  вимагає  спати  з  іншим,  який  їй  став  уже  своєю  поведінкою  набридати.   Хотіла  чоловікові  нагадати,  що  з  вагітною  жінкою  треба  вести  себе  ніжно,  бо  що  то за  секс,  коли  тобі  стає  від  нього  інколи  гидко.  Не  наважилась  сказати,  гадала,  що  з  часом  він  й  сам  догадається,  що  в  їхніх  відносинах  щось  не так,  якби  цього  хотілося.  Та  минали  дні  за днями,  а  він  не змінився.  Навіть  тоді,  коли  сказала, що  невдовзі  народить   хлопчика,  сприйняв,  як  щось  буденне.

      – Що  ж,  будеш  сидіти дома,  більше   порядку  буде  в  кімнаті,  а  то  бігаєш  після  роботи  не  знати куди.  Гадаєш,  мене   можна  отак  просто  обдурити.  Застерігаю,  кинься  тої  мандрівки,  поки  не пізно.

       Почувши  такі  слова,  їй  вкинуло  в  жар.  По  її  обличчю  пробігла  тінь  занепокоєння,   але за хвилю   почала  скаржитись,  що  він  не  створює  для неї  належних  умов  для  виношування  дитини  і  тому  її  мандри  цілком оправдані.  У  наступні дні почала скаржитися на  здоров’я:  отут болить,  втратила  сон, апетит, схудла.  Пішла  до  лікаря на обстеження.  Після  огляду  він  сказав,   що  чогось  особливого  не  знаходить,  а  просто  треба  змінити обстановку,  зайнятись  чимось цікавим,  щоб  не  думати  про  якусь  хворобу.

      Галина  часто   заглядала  на  себе  в  дзеркало. Їй  було  приємно  любуватись  собою.  В  її  очах  так  багато  тепла,  доброти,  природного  погляду.  Про  таких   кажуть,  що  вони  страждають  нарцисом   або  самозакохані.  А  пішло  це  все  від  давньогрецької  міфології,  згідно  якої     вродливий  юнак,  що  закохався  в  своє  відображення   у  воді  і  помер  від  нерозділеного  кохання,  а  після  смерті  перетворився  на  квітку  нарцис.

       Усі,  хто  знає  Галину,  завжди  кажуть,  що  вона  дуже  красива.  Та  вона  щоразу   знаходить  у  себе  якусь  ваду  і  намагається  її   сховати  від  навколишніх.  Одне  засвоїла,  що  не  варто  користуватися  парфумами,  а  просто  часто митися, щоб від  неї  було  чути природний  запах.  Оголивши  тіло  до пояса  почала  розглядати  свої  груди.  Їй  здалися  надто  малими  і  не такими  звабливими,  бо  нині  в  моді  великі  груди,  пружний  живіт  матового кольору.

      «Що  ж,  груди  збільшаться  після  народження  дитини,  адже  стане  кормити  її  грудним  молоком,  а  живіт  теж   зміниться,  хіба,  що  залишаться  на якийсь  час  білі  післяпологові  лінії  на  шкірі, які  згодом  зникають», –    заспокоювала  себе  Галина.

     Тайна  народити  дитину  не  від  шлюбного  чоловіка  завжди  викликає  страх  бути  викритою  і ще  не  знати,  як  на  це  зреагує  шлюбний  чоловік.  Перебуваючи  в  декретній  відпустці  мала  багато  часу  для  роздумів. Обоє  давно  знали,  що  народиться  в  них  хлопчик.

      Прийшов  Аркадій  після  денної  служби  і,  дивлячись  на  дружину,  заговорив:

       – А  вагітність  зробила  тебе  ще  красивішою,  і  я  радію,  що  маю  можливість  кохати  таку  жіночку.

      «О,  якби  ти  знав  правду,  то  напевне  заговорив  би  по-іншому, – подумала  Галина. – Я  щаслива, що  маю  такого  коханця,  який  подарував   мені  таку  бажану  вагітність».

      – Дивлячись  на  Аркадія,  побачила,  як  на  його  обличчі  засяяла  іскра  радості  і  тут  же  згасла.

      Він  пригорнув  її  до  себе,  і  вона  відчула,  як  до  неї  йшла  хвиля  теплоти,  а  на  душі  ставало  спокійно  і  радісно.

      Аркадій  накинувся  до  неї  і  почав  роздягати  її  і  себе.

      – А  помитись  спочатку  забув? – нагадала  Галина.

      – Я  миттю, – сказав  і  побіг у ванну  кімнату,  а  за  хвилину  був уже  біля  неї. – Я  готовий.

      – Мене  не  можна так, як  це  було  раніше.  Тепер  можна  лише  ніжно  кохати,  лагідно  відноситися  до  мого  тіла,  адже   в  ньому  росте  наше  майбутнє.

       Одначе  він  не  стримався,  але тепер  вів себе  спокійно,  наче  малював портрет, вдивляючись  у  її  великі  оливкові  очі.

      – Добре,  що  ти  така  ніжна, спокійна, – мовив  Аркадій,  милуючись її  тілом.

       – Я  завжди  така,  а  ти  чомусь іноді  буваєш  таким   злісним,  що  мені  страшно  стає

        – То  все  зв’язано  з  моєю  роботою  у  військовій  частині.  Інколи    шкодую,  що   став  військовим.