Чи можливе життя без щастя? Так, багато людей живе на землі і навіть ніколи не торкалося до них щаслива мить. Інколи вони надіються, що все станеться в майбутньому одного прекрасного дня. Але минають дні за днями, а щасливого життя немає.
Що це, фатум, прикра помилка природи? Напевне, це задумано в небесах ще до народження дитини. Шлях по якому вона має йти треба торувати батькам, якщо вони цього не зробили або не захотіли зробити, то це зроблять за них інші, і не завжди цей шлях буде вірним, щасливим.
Відвідування могил своїх предків на цвинтарях виховує почуття, і розуміння, що людина не вічна в цьому химерному світі. Кожен, хто народився, колись помре і це буле стримувати від необдуманих вчинків за життя, коректно ставитися до навколишніх, адже кожна людина створена на подобу Божу.
Усе сказане мною стосується моїх героїв, що живуть поміж нас. Описані герої роману, хоч і мають своїх прототипів, але наділені різними рисами характеру, що годі когось із них упізнати. Та й навіщо? Адже це художній твір, в якому мусять бути не тільки життя і діяння тих, про кого йдеться, але й роздуми письменника, бо ж написане не з видумки, а з самого життя, яке намагався показати не завуальовано, а відкрити затаєні його сторони. Чи вдалося мені це зробити, нехай скаже читач після прочитання роману. І якщо він впізнає когось із тексту, і скаже, що я не повністю висвітлив свого героя чи героїню, то я буду вельми вдячний йому за те, що дещо з написаного сховалося, як кажуть за кадром або поміж рядками слів.
У пошуках омріяного щастя
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмілій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
О. Олесь
Декотрі дівчата з кулінарного училища, де навчається Галина, власне, з її групи, вже кілька місяців підробляють на різних роботах: хто прибирає в кафе чи в барі, інші перебиваються випадковими заробітками. Одна з дівчат розклеює оголошення від недавно створеної фірми і там її обіцяють постійну роботу. Галя шукати передчасно роботу не хоче, задовольняється тим, що мати з Італії посилає їй кожного місяця гроші на прожиття. Там вона вже кілька років і працює легально. Встигла познайомитися з таким же заробітчанином Махмудом, родом із Марокко, обоє живуть «на віру» в найманій дешевій квартирі.
Галя зростала в матері одиначки, ніколи не бачила свого батька, а мати не хотіла навіть про нього згадувати. Коли заходила мова про батька, то казала, що то була її помилка молодості, бо могла знайти собі когось надійного, а він був просто красивим зальотником і тим її зачарував. Хоча в перший рік після її народження приїжджав кілька разів і допомагав грішми, а потім всякі зв’язки навіть по телефону обірвалися. Мати жила в маленькій кімнаті разом зі своєю старшою сестрою Ніною, а коли вона вийшла заміж, то мати подалась на заробітки, а Галина влаштувалася в гуртожиток. Після закінчення училища мусить його залишити і попроситься до тітки хоча б на ночівлю. Тітка живе зі своїм чоловіком Павлом давно у шлюбі, але дітьми не обзавелись. Помишляють взяти собі на виховання сироту з дитячого притулку або з інтернату, але чомусь вичікують. Галина мріяла вдало вийти заміж, бо добре знала, що такі красиві дівчата довго самотніми не бувають. З такою красивою дівчиною багато хто хотів би подружитися, але до своїх ровесників ставилася з погордою. Інші в її віці вже давно були обізнані з сексуальними звабами, а вона чомусь стримувала себе від таких утіх. Навіть дехто з її подруг, дівчат-ровесниць , дивувалися її «відмінною» поведінкою.