Подружжя натішилось хлопцем, який видався їм таким кмітливим і пішли в своє передмістя.
– Може, викликати вам таксі? – спитала Галина.
– Ми звикли ходити пішки і тобі радимо це робити, бо тільки рух, а ми це давно зрозуміли, дає людині стимул до життя.
– Я теж такої думки. Ще недавно займалась акробатикою і мала певні успіхи. Якби не моя вагітність, то ще й сьогодні продовжувала б віддаватись цим заняттям сповна.
– Треба сприймати так як Бог дає. Нас доля обзавестись дітьми оминула і це нас тривожить. Мені вже минуло давно п’ятдесят літ і здається, що літа до старості не йдуть, а летять, аж деколи страшно стає, та що маємо вдіяти, – мовив дядько, збираючись додому.
Пішли гості, а Галина впала в роздуми. Як іноді важко зрозуміти, що діється в душі чужої людини, але й своєї. Ось її коханець Роман: донедавна здавалося, що обоє доповнюють одне одного, задоволені жагою кохання. А тепер засумнівалася, що кохаючи її, він свідомо робить боляче своїй шлюбній дружині, бо колись вона дізнається про їхні амури. А може, його любов до чужої жінки – це не що інше, а агресія до неї, бо кожного разу накидається до неї, як голодний звір, та годі розгадати його справжні думки. Але набратися мудрості через свої помилки ой як не хочеться.
Почуття кохання природно властиве усім людям. Воно відсутнє хіба що євнухам, холодним жінкам і особам з психічним відхиленням. Любов і мораль тісно зв’язані. За втрату моралі часто настає розплата за здійснені негідні проступки. Не може кохати озлоблена людина. Вона може здійснювати статеві акти, керуючись інстинктами, але це лише акти фізіології і про кохання тут не йдеться. У житті інколи трапляються непередбачувані лиха, з якими змиритись важко. Декому здається, що маєш гроші – маєш щастя, задоволення, збулися заповітні мрії. Але це суцільний самообман. У людей нинішнього століття зменшились можливості бути щасливими. Щасливе життя їм тільки сниться. Подумає про це і очі, починають із сяючих вогнем, блякнути, а груди здригаються. Як має нині розпорядитися своїм життям? Який незрозумілий світ!. На її очах багато хто із чоловіків пропиває і так нелегко зароблені гроші, починаються хвороби, а лікуватись нема за що. Хворих щодня більшає, а жити всім хочеться, хоча життя щоразу стає нестерпним.
Такі неприємні роздуми її втомлювали, порушувався сон. Галина не любила останнім часом розказувати про свої інтимні справи навіть найближчій подрузі. При розмові з нею на цю тему в її очах виникав страх, як у людини чия совість неспокійна.
Цього разу прийшла подруга сама без запрошення, бо відчула, що в Галини виникла проблема, якій треба зарадити добрим словом. Відразу запримітила переміну навіть у її звичайних рухах і догадалась, що вона страждає від недостачі кохання.
– Сьогодні ти виглядаєш нездоровою – це відразу кинулось мені у вічі.
– Кудись подівся колишній добрий настрій – от і вся причина, мабуть, дається взнаки моя неврівноважена нервова система.
– З таким настроєм і до неврозу недалеко. Потрібні позитивні емоції, радість чогось незвичного. Гони від себе злість, невдоволення, радій кожним днем і підеш дорогою, що веде до здоров’я.
– Обстановка, в якій я живу сприяє, аби виникла в мене хвороба: Аркадій лише раз за весь той час відізвався по телефону.
– А Роман, що на те?
– Приходить деколи, щоб задовольнити свої сексуальні потреби.
– І тільки, а дитині надає якусь поміч?
– Жодної.
– А тож як? – дивується подруга. – Гони його від себе, то, може, іншим стане. Нині стало більш альфонсів, аніж справжніх мужиків. Тож мусимо щось придумати і то не гаючи часу, бо можна спізнитися.
– І що ти радиш мені робити, як діяти в моїй ситуації?
– Скажу, бо ти навіть не представляєш, яке прекрасне життя можна влаштувати собі недорогим коштом.
– Кажи, я послухаю.
– Е ні, сьогодні не маю часу, а то розмова буде довгою. Прийду завтра і поговоримо, що і як треба робити, аби добре жити.