***
З самого ранку вона подзвонила до тітки і сказала, що прийде за Андрійком.
– Він, мабуть, уже скучає за мною, то скажіть, що я за ним скоро прибуду.
– Зовсім ні, до нього приходять такі ж малі хлопці, трохи старшого віку і бавляться під моїм контролем. Не спускаю з них очей ні на хвилину.
«Добру маю тітку, – подумала Галина і стала рахувати зароблені гроші. – Так, за ніч проведену з Сергієм отримала чотириста гривень. Як для початку – це досить пристойна сума».
Тільки взялась за хатню роботу – подзвонив Роман і сказав, що сьогодні випала така можливість прийти до неї.
– Приходь тільки під вечір, щоб не бути зі мною цілу ніч, а то хтось підгляне і почнуться неприємні розмови, а я цього не хочу. Скажуть чоловік пропав, а може, ще десь живе, а вона чужих мужиків водить.
Вранці не стрималась подзвонила подрузі, похвалившись, що цієї ночі зазнала справжньої насолоди зі своїм першим партнером.
– Я ж тобі казала, що матимеш не тільки гроші, але й насолоду в житті, а це так важливо в нинішньому розхристаному світі.
– Так, нарешті я зрозуміла, що кохання і є тою віссю, довкола якої крутиться наше життя. Воно потрібне, як повітря для мрії, натхнення до праці, власне, й до самого земного існування..
– Одне скажу тобі, – мовила подруга: ніколи не лякайся розчарувань у чоловіків і своїх помилок, адже вони неодмінно будуть. Хотіла б зайти до тебе, та більш детально поговорити, але теж мала вночі хлопа, то мушу вдень відіспатися. Що ж, дорогу тобі показала і тепер, гадаю, моя допомога тобі стала зайвою.
– Мені головне ввійти в курс справи, пізнати більше людей і я думаю, що справлюсь зі своїми проблемами.
«Добре, що маю таку подругу, з якою можу ділитися своїми секретами»,– подумала Галина і сказала наостанку:
– Я буду тримати тебе в курсі усіх своїх справ, адже лише тобі можу відкрити свою душу.
Під вечір, як і домовлялися прийшов Роман, чомусь задуманий, насупивши кошлаті брови.
«Що ж, явився, як сонечко у хмарну днину, розвіє тривогу мою, – подумала Галина. – Не знаю чи зможу я повторити ніжну омріяну любов, яку зазнала минулої ночі».
– Ходила вчора у нічний клуб, – відразу призналась Галина. – Липнули до мене хлопці, але я трималась, могла з котримось піти на квартиру, але вирішила витримати паузу, не хотіла з першого разу здатися жінкою легкої поведінки, – сказала, звичайно, неправду, адже півночі кохалась у своїй квартирі з молодим хлопцем, який залишив гроші, яких їй завжди не вистарчає.
Роман приніс для хлопчика іграшковий автомобіль, і він почав ним бавитися. На гроші завжди скупився, бо, казав, має чималі видатки. Які це видатки Галина не розпитувала, а він в деталях про них не говорив. При хлопчикові вони вели себе розкуто, бо він ще малий і не вдавався у їхні стосунки, навіть не давав їм незручних запитань. І тому вони при ньому вели себе вільно, не криючись своїми почуттями. Але на всякий випадок не проявляли відкрито своїх любощів, щоб не привертати увагу хлопчика. Роман пригорнув її до себе – і тут же загорівся вогник кохання.
– Я щаслива, що маю такого коханого ,– каже Галина і усміхається, але мушу когось знайти, щоб став законним чоловіком, бо самій прожити в наш час ой як трудно.
– Я так гадаю, що наші відносини не змаліють від твоїх забав, – мовив Роман, маючи на увазі її відвідування нічного клубу. – Тільки відразу попереджаю: будь обережна у виборі партнера, щоб і на цей раз не помилитись.
– Звичайно, я з тобою через сина став першою любов’ю і кохатиму тебе повік, а коли найдеш когось такого, що буде тобі таким як я, то не гай часу, а бери своє, – повчав Роман. – Може, тобі нарешті усміхнеться доля бути жінкою задоволеною в усіх відношеннях, а ми й надалі будемо таємно кохатися. Знаю, що дехто скаже, що двох однакових закохань не буває. а я кажу – буває стільки, скільки є об’єктів для кохання.