На щастя за ці два місяці їхнього інтимного життя ніхто не запідозрив чогось такого, щоб їх компрометувало. А може, просто ніхто не хотів підглядати за ними чим вони займаються опріч тренувань. Деколи після посиленого тренування вона не проявляла таку активність, як це було на початку.
Вона дивувалась, що Роман ніколи не цікавився її домашніми справами, але одного разу натякнув, що оскільки закінчує навчання, то пора би їй зайнятися пошуками роботи. Думками замислився, що їхні зв’язки можуть вилізти йому боком: завагітніє і що хоч роби, а так, матиме роботу, появляться гроші і не стане від когось залежною. Все, що триває між ними не вважає чимось незвичним. Навіть гордився тим, що спить з двома жінками і ні одна з них не скаржиться, що щось у них з ним не так.
На початку літа отримала диплом про закінчення училища. Проводжаючи в життєву дорогу директор напутнім словом побажав випускникам бути вмілими працівниками, ставитися до кожної людини доброзичливо, працювати з вогником – і щастя до кожного не забариться. Працюючи, треба проявляти доброту, бо тільки доброта, щирість і безкорисливість приносить утіху, зігріває душу і робить людину щасливою, допомагає їй жити, переносити труднощі, хоч якими б важкими вони не були.
Роботу знайшла швидко. Роман порадив найнятися вільнонайманою в офіцерську їдальню військової частини, що давно базується в їхньому місті. Прийняли її на посаду помічника повара, і відразу заключили контракт на три роки.
Шеф-повар Варвара Сергіївна – середніх років жінка справила на неї враження строгої, але доброзичливої. показалась строгою, але доброзичливою. «Сумлінна праця піде тобі лишень на користь, привчися зразу до порядку і це пригодиться на все життя, – радила досвідчена жінка. – Я теж починала тут з помічника повара, а нині керую цілим харчоблоком. Головне не вступай під час роботи в нетактовні розмови з військовими. Ти дівчина зваблива – це я відразу запримітила, не матимеш відбою у них . Моя порада: не кидайся першому-ліпшому в обійми, бо можна влипнути в халепу».
– Щиро дякую вам за пораду, але в одному не зможу втриматись, бо люблю розмовляти. Буду мовчати, то ще подумають, що я німа чи з якимись причудами.
Після першого дня роботи побігла до Романа, аби сказати йому, що вона завагітніла. Поспішала повідомити його відразу, бо потім він може сказати, що то сталося не з його вини.
Роман сприйняв її повідомлення спокійно, наче йшлося про буденну річ, хоч бачив, що Галя хвилюється.
– Скажи, вже чіпляються до тебе солдафони?
– Та як тобі сказати, сиплять приємні компліменти і тільки цього.
– А ти що хотіла, щоб відразу тягли тебе до ліжка?
– Мені тебе вистарчає, – каже Галя.
– Знаю, але не вічно тобі ходити в коханках, – мовив серйозно Роман. – Ось що я тобі пораджу: поспішай знайомитися з офіцером, але таким, щоб мав, принаймні, три зірки на погонах.
– Чому саме три? – дивується Галя.
– Як чому? Треба тобі чоловіка простого солдафона? Знай собі ціну – не менше старшого лейтенанта не підпускай до себе близько. Розумієш, молоді офіцери мають добрі заробітки і перспективу рости по службовій кар’єрі, а я, сама бачиш, не можу тобі крім себе самого чогось матеріального дати.
– Мені вистарчає тебе одного.
– Я від тебе не відмовляюсь, навіть думки такої не виникало. А до мене приходь, щоб там не сталось, з ким би ти не зійшлась. Можеш завжди на мене розраховувати, я завжди у твоїй владі, тільки не забувай про обережність. А своєму обранцеві скажеш, що ходиш на тренування заради здоров’я. Гадаю, що ми з тобою поєднались надовго і будь спокійна, я тебе не залишу навіть у такому разі, коли ти матимеш «золотого» чоловіка.
– У мене немає потягу до інших чоловіків, навіть деколи відчуваю відразу до них, – згадавши невдалий секс з молодим хлопцем, який не зміг позбавити її дівочості, залишивши її незайманою. У наступні дні він навіть не показувався їй на очі, хоча вона йому в той вечір лише сказала кілька дошкульних слів, які радше були зичливою порадою.