Радянський Союз поважав себе більше за всіх, тому Збройні Сили СРСР складалися не з трьох елементів, а з п'яти.
1. Ракетні війська стратегічного призначення (РВСП).
2. Сухопутні війська (СВ).
3. Війська ППО країни (ППО країни).
4. Військово-Повітряні Сили (ВПС).
5. Військово-Морський Флот (ВМФ).
Кожен вид Збройних Сил мав свій Головний штаб. Над усіма п'ятьма видами Збройних Сил - міністр оборони і Генеральний штаб.
РВСП - наймолодший з п'яти видів Збройних Сил, найменш численний, але найважливіший. Рішення створити РВСП було, безумовно, правильним. Ці війська не мають потреби у взаємодії ні з ким. Вони виконують накази лише найвищого керівництва країни. Тому лінія підпорядкування крайнє проста: вищий керівник держави - міністр оборони - Головнокомандувач РВСП.
У 1960 році у складі РВСП було дві ракетні армії - 43-я (штаб у Вінниці) і 50-а (штаб у Смоленську). Ракетні армії складалися з дивізій. На озброєнні в той час перебували ракетні комплекси Янгеля 8К63. У 1961 році був прийнятий на озброєння ракетний комплекс 8К65 Янгеля. 1 січня 1962 року перший полк 8К65 заступив на бойове чергування. В подальшому були розгорнуті ще чотири ракетні армії і кілька окремих ракетних корпусів.
Сухопутні війська за своїм значенням стояли на другому місці. У їх складі п'ять родів військ: мотострілецькі війська (МСВ), танкові війська (ТВ), артилерія і ракетні війська Сухопутних військ (АіРВ СВ), протиповітряна оборона Сухопутних військ (ППО СВ), повітряно-десантні війська (ПДВ).
Про потужність Сухопутних військ можна судити за простим фактом. У всьому світі в той час було шість танкових армій. Всі шість - радянські. За кількістю танків і артилерії Сухопутні війська Радянської армії перевершували всі армії всіх країн світу разом узяті. За кількістю танкових і мотострілецьких дивізій Сухопутні війська теж переважали всі армії світу разом узяті. У всьому світі в той час було 12 повітряно-десантних дивізій, 8 з них - радянські. Сухопутні війська мали власну ракетно-ядерну зброю, власну систему ППО, а дещо пізніше - і власну авіацію.
Війська ППО країни за своїм значенням стояли на третьому місці після РВСП і СВ. У своєму складі мали три роди військ: зенітно-ракетні війська (ЗРВ), винищувальну авіацію (ВА ППО) і радіотехнічні війська (РТВ).
У складі ППО країни було два округи ППО і вісім окремих армій. У складі кожного округу ППО - одна армія і кілька окремих корпусів.
Військово-Повітряні Сили складалися з повітряних армій фронтової авіації, корпусів далекої (стратегічної) авіації, дивізій військово-транспортної авіації.
Військово-Морський Флот стояв на останньому місці не тому, що він був слабким, а тому, що інші компоненти були сильнішими. Чотири радянські флоти й одна флотилія мали у своєму складі морську авіацію, підводні човни, надводні кораблі, берегові ракетно-артилерійські війська і морську піхоту.
Повітряно-десантні війська (ПДВ) були окремим родом військ. Їх то включали до складу Сухопутних військ, то безпосередньо підкоряли міністру оборони.
Крім того, міністру оборони підпорядковувалися війська Цивільної оборони і Тил Збройних Сил.
Але й це не все. У складі КДБ були прикордонні війська, найпотужніші у світі, з власними танками, бронетранспортерами, артилерією і мінометами.
У складі Міністерства внутрішніх справ - внутрішні війська (ВВ) для охорони особливо важливих державних об'єктів, а також тюрем і таборів. І в їх складі - бронетранспортери, міномети, артилерія.
Розділ 4
1
Щороку в Москві вранці після Вальпургієвої ночі гриміли оркестри, гуркотіли танки і гармати.
7 листопада 1957 року з нагоди 40-ї річниці Жовтня на Красній площі вперше з'явилися тактичні ракети ЗР7 комплексу «Коршун», оперативно-тактичні ракети ЗР2 комплексу «Філін», зенітні ракети В-300 комплексу С-25 і В-750 комплексу С- 75.
Потім кожен рік Хрущов дивував світ все новими сюрпризами. Дійшло й до стратегічних ракет Янгеля 8К63.
Ракети 8К63 на Красній площі.
1 травня 1960 року. Хрущов - на трибуні Мавзолею. Праворуч від нього маршали, ліворуч - члени Політбюро, яке в ті роки іменувалося Президією Центрального Комітету. Радник Хрущова з'явився за спиною раптово і тихо, як кіт на печі. І щось шепнув у начальницьке вухо. Усміхнувся Микита Сергійович. А радник так само тихо пішов. Знову ж таки - як кіт на м'яких лапках.
Слідом за військовим парадом - парад фізкультурників, а вже після нього мільйонна демонстрація трудящих на багато годин. Вождям на трибуні робота не з легких - п'ять-шість, а то й усі 7 годин посміхатися, долоньками помахуючи. Пливуть повз вождів їх власні портрети. А ще транспаранти і прапори. І багато квітів. І радісні обличчя. І океан посмішок.