Добре випрацювана міфологія є потужним інструментом, який (при вмілому використанні) дає приголомшливі результати тому, хто ним володіє. Відомий письменник та психолог Джеймс Гіллмен добре це розумів, коли ділився з нами таким маловідомим фактом: «Міфи своєю мовою промовляють до нашої психіки; вони говорять емоційно, хвилююче, чуттєво, фантистично»1. Психіка, як виявляється, чудово реагує на міфічні образи, тому що ті виникають з колективного несвідомого й несуть у собі глибокий смисл, який для нас є зовсім неочікуваним. Міфічні символи виходять за межі логіки та здорового глузду і так відкривають для нас можливість побачити та зрозуміти себе під іншим кутом зору. Коли ми послуговуємось у житті мовою фантастичного, думаємо мовою міфології та діємо, керуючись міфами, то приєднуємося до архетипних сил Усесвіту, і перед нами відкриваються несказанні можливості.
Міфічні образи надихають і надають сил з однієї простої причини: вони ближче до істини нашого буття, аніж обмежувальні образи, які стримують і обтяжують нас у сучасній культурі. Необхідно вивільнитися від обмежувальних моделей, зараз притаманних нам, і стати воїнами, що робитимуть героїчні вчинки, вирушатимуть у дивовижні мандрівки, житимуть повним життям. Ці можливості виникатимуть, коли будемо жити, керуючись міфологією.
Міфологія квантового воїна сягає своїм корінням квантових законів. Опанувавши їх, ми одразу ж усвідомлюємо можливості, що відкриваються перед нами, коли приймаємо ці істини та ведемо квантовий спосіб життя. Саме бачення цих можливостей змушує обирати життя квантового воїна, адже понад усе ми прагнемо до повного життя і реалізації всіх можливостей. Мандрівка квантового воїна — це бажання віднайти таємниці свого буття і, розгадавши їх, відкрити для себе таємниці Всесвіту.
Слово «воїн» викликає безліч різноманітних асоціацій, але в контексті цієї системи означає лише прагнення в будь-якій ситуації реалізувати своє найкраще «я». Це жага до досконалості та автентичності в усьому, що ми робимо. У тибетській мові слово, що позначає воїна, походить від лексеми pawo, тобто «хоробрий»2. Воно чудово пояснює, якими ми можемо стати, якщо будемо виховувати та дисциплінувати себе, — хоробрими. Нам подобається те, ким ми є. У нас виникає таке відчуття, що ми маємо вдосталь необхідних засобів та знань, аби впоратися з усім на своєму шляху. У цьому відчутті немає зарозумілості — натомість є глибоке розуміння самих себе та світу, де ми живемо. Упевненість квантового воїна ґрунтується на нашому розумінні законів Усесвіту та вірі в них. Ми знаємо, що є частиною чогось величнішого і його сила (як уже виявили) — це також і наша сила. Саме наш зв’язок зі Всесвітом дозволяє в будь-який час принаджувати енергію воїна й використовувати її в різних сферах свого життя.
Енергетика воїна зовсім не є чимось загадковим; усі культури якимось способом зверталися до цього джерела. Це сконцентрована, динамічна енергія, спрямована на досягнення певної мети. Чоловіки, жінки, діти та люди похилого віку — ми всі використовуємо енергетику воїна, навіть якщо не завжди називаємо її саме так. Саме енергетика воїна змушує виснажену матір вставати вранці з ліжка, аби нагодувати своїх дітей і зібрати їх до школи. Саме енергетика воїна підштовхує підприємця шукати нових шляхів розширення своєї справи, атлета — довго та наполегливо тренуватися, щоб якомога краще виступити, безробітного — розсилати резюме та робити все можливе, аби отримати роботу, містика — шукати просвітління. У які б життєві ситуації не потрапили, ми можемо покращити їх усі за допомогою енергетики воїна.
Однак ми не просто воїни, ми — квантові воїни, а це значно глибший смисл. Для нас — квантових воїнів — немає нічого неможливого. Ми є одним цілим з усім довкола, і саме це знання допомагає впоратися з безліччю життєвих ситуацій. Кожен новий день — це наша можливість жити на повну, удосконалюватися. Кожен новий день — це частина нашої унікальної мандрівки, де немає місця рутині та нудьзі, увесь наш життєвий шлях сповнений можливостей. Стаємо людьми
Перше завдання квантового воїна — це навчитися бути людьми. Ми забули, як це потрібно робити. Стати людиною — це стати єдиним цілим, а для цього необхідно владнати стосунки з чотирма енергетичними частинами: розумом, тілом, підсвідомістю та душею. Кожна з них повинна функціонувати й підтримувати зв’язок з іншими частинами, аж доки ми не станемо повноцінними людьми. До цього часу ми є собою лише частково, а наше внутрішнє царство не знає, що таке гармонія, адже ми самі не знаємо, ким є, а наші частини ворогують між собою. Перетворення на повноцінну та цілісну людину — це не такий уже й простий процес, як могло б видатися на перший погляд, здебільшого через те, що ми проживаємо більшу частину життя у своїй свідомості. Нам необхідні рішучість та зусилля, аби позбутися звички. Щоб знову відкрити для себе, хто ми такі, потрібно визнати одну психологічну істину: більшу частину життя ми проживаємо у своїй свідомості.