Відомо, що ми — складні та надзвичайні створіння зі свідомості й енергії. Між свідомістю та енергією існують динамічні й симбіотичні взаємовідносини, проте природу цього зв’язку вченим вдалося виявити зовсім нещодавно3. Хоча фізики вже давно дізналися, що фізична реальність утворюється з вібруючої енергії, мало хто з них припускав, що свідомість теж є частиною цієї системи. Учені завжди вважали, що свідомість не має нічого спільного з матерією або ж енергією, а лише суб’єктивно інтерпретує те, що відбувається довкола нас. Однак ця точка зору змінилася кардинально: тепер свідомість розглядають як невід’ємну частину загальної схеми світобудови. Сьогодні ми знаємо, що свідомість відіграє значно вагомішу роль у створенні нашої реальності, аніж вважали раніше.
Нейробіологія, квантова фізика, теорія струн, глибинна психологія та нейропластичність (і це геть не весь перелік) вибухають новітніми відкриттями, важливими для розуміння нашої природи. Ці нові відкриття слугують не лише потужними інтелектуальними стимулами, але й живлять наші душі своїм баченням майбутнього, від якого перехоплює подих. Розуміння цих відкриттів допоможе під іншим кутом поглянути на життя і зробити його значно ефективнішим, та все ж цієї інформації настільки багато, що важко навіть визначитися, з чого саме почати.
Скажімо, завдяки теорії нейропластичності ми знаємо, що свідомий намір здатний створити в мозку нові нейронні зв’язки. Глибинна психологія вчить, що психіка має свідомість та підсвідомість і що остання містить приховані механізми, які поглинають нашу енергію, аж доки ми не виявимо їх і не перетворимо на невід’ємну частину нас самих4. Квантова фізика стверджує, що ми існуємо в нескінченному морі енергії, де все взаємопов’язане5. Окрім цього, виявляється, що минуле, теперішнє та сучасне існують водночас6. Однак найбільше вражає і, певно, є найважливішим з усіх нових відкриттів із практичної точки зору наявність тепер уже беззаперечного доказу того, що наша свідомість здатна керувати енергією7. Оскільки все у відомому нам Усесвіті складається з енергії, ця знахідка матиме для нас приголомшливі наслідки.
Нам пощастило жити у двадцять першому сторіччі — у час новітніх наукових відкриттів, — тож це дає можливість послуговуватися ними так, як наші попередники й уявити собі не могли. Якби ми мали методологію для впорядкування цієї інформації на практиці, можливості її використання просто приголомшували б. Якщо буквально охопити всі ці теорії й жити за законами квантової реальності, то для нас не існуватиме нічого неможливого.
Я із захопленням озираюся на своє життя й усвідомлюю, що понад сорок років присвятив вивченню свідомості та пошуку унікальних і творчих шляхів її використання. У 1978 р. розробив одну з перших систем розвитку сили мозку й почав подорожувати світом, аби ділитися цими методами з іншими. У 1987 р. написав книжку, що стала бестселером, — «Підсвідомості все підвладне»**, 8, — де розповів про свою роботу. Метод, якого я вчив, поєднував у собі силу думки та закони квантової реальності.
Квантова реальність — це реальність, яка існує поза нашим чуттєвим сприйняттям9. Це невидима енергетична система, яка створює наш Усесвіт. Вона забезпечує стійкість молекул у стільці, тож ми можемо на ньому сидіти; визначає напрямок та місце, де має вдарити циклон, і час, коли повинен статися землетрус. Це невидима основа всього, що ми переживаємо. Однак мало хто розуміє, що наші думки та квантова реальність надзвичайно тісно між собою пов’язані. Свідомість — як би неймовірно це не звучало — керує енергією. Той, хто знає це, зміг збагнути щось воістину величне.
Закони Всесвіту створені для нас таким чудовим способом, аби ми ними послуговувалися. І самі ми були створені та налаштовані так, щоб могли користуватися цими законами. Наш мозок (материнська плата свідомості) пройшов нейрологічне програмування, аби допомагати нам працювати з цими законами, надаючи можливості послуговуватися ними, вдаючись до безлічі новаторських підходів. Ми створені для успіху. Успіх — це невід’ємна частина Всесвіту, адже якби закони енергії та свідомості не взаємодіяли успішно, то Всесвіт розпався б на друзки. А закони, які діють у Всесвіті, так само діють і в наших життях, бо ж ми є мікрокосмом макрокосму, Всесвітом у мініатюрі10. Люди й навіть держави підпорядковуються тим же законам, що й галактики, адже всі ми є частиною динамічної світобудови, поза якою не існуватимемо.