Що ж стосується енергії, візерунки наших переконань сильніші за бажання. Саме тому в попередньому розділі я наголошував на важливості створення базових переконань. Підсвідомі переконання постійно впливають на наше життя, незалежно від того, помічаємо ми це чи ні. І хоча ми часто не знаємо або ж не розуміємо підсвідомих переконань, зазвичай можемо розпізнати у своєму житті не ефективні для нас візерунки й так виснувати, що саме може перебувати в тіні. Підсвідомі візерунки, як правило, незмінні, тож особистісна археологія допомагає нам їх виявити.
Я б хотів поділитись одним візерунком, який упродовж двадцяти років був частиною моєї темної тіні. У молодості я мав візерунок, що змушував мене розривати стосунки. Дивним було те, що я розходився з жінкою не під час кризи у відносинах, а коли все йшло чудово. Усе повторювалося знову й знову. Одного дня, коли мені було вже за сорок, я вправлявся в голотропному диханні, і раптом підсвідомість відкрила мені приголомшливу річ. Звідкись (а саме з підсвідомості) до мене несподівано прийшла думка: «Мама залишила мене зовсім не тому, що я був недостатньо хорошим».
«Яка дивна думка, — завважив я. — Вона взагалі мене не лишала».
А зараз трохи деталізую: коли мені було тринадцять років, моя мати втопилася. Зрозуміло, що це травмувало мене, але я робив усе можливе, щоб упоратися з цим, і, здавалося, зміг зробити це без жодних негативних наслідків. Я виріс упевненою, успішною, врівноваженою людиною, яка насолоджувалася життям, однак візерунок моїх стосунків був незвичним. І ось уже сорокарічним зовсім неочікувано подумав: моя підсвідомість неправильно інтерпретувала смерть матері, вирішивши, що вона залишила мене — а це символічно було правдою, — і (помилково) виснувала, що причина криється в тому, що я був недостатньо хорошим. Тут починається найцікавіше: моя підсвідомість хотіла захистити мене й вирішила, що любов до жінки є небезпечною, тому, намагаючись уберегти мене від того, щоб жодна інша жінка більше не завдала мені болю, змушувала розривати стосунки, щойно людина ставала мені близькою. Зверніть увагу, що я наголосив: це рішення прийняла за мене моя підсвідомість, адже сам я цього не усвідомлював аж до того моменту. Раптом причина розриву стосунків стала мені цілком зрозумілою. Як тільки збагнув, що саме моя підсвідомість створила всередині мене, це переконання більше не було в тіні. Цей візерунок і досі існував, але тепер я знав про нього й міг над ним працювати.
Більшість із нас, певно, пам’ятає казку братів Ґрімм «Румпельштільцхен». У ній героїня опиняється в небезпечній ситуації й змушена віддати свого первістка хитрому карлику на ім’я Румпельштільцхен. Звільнитися від свого зобов’язання вона може, лише назвавши його ім’я, якого не знає. Вона знову й знову безуспішно намагається вгадати його ім’я і зрештою дізнається його від одного гінця. Щойно промовивши ім’я Румпельштільцхена, вона руйнує його силу та стає вільною.
Часто в казках криються психологічні істини, і ця розповідь, безумовно, змальовує ту владу, яку темна тінь має над нами. І ми так само, як і героїня казки, щойно дізнаємося ім’я цієї тіні, звільнимося від її сили.
Коли я дізнався про переконання, яке приховувала моя темна тінь, то вийшов з-під її підсвідомого контролю. Мені все ще необхідно було змінити її й позбавити влади наді мною, але це вже було легко зробити. Я одразу ж розпочав перепрограмування, формуючи ті нові переконання щодо стосунків і жінок, які в майбутньому прагнув до себе притягнути. Уже не мав сумнівів, що тепер притягуватиму когось дуже особливого. У той життєвий момент мій зв’язок із павутинням був дуже міцним, а бажання — цілком зрозумілим. Залишалося тільки одне питання: хто ж це буде?
Я почав програмувати себе, що ця жінка матиме три важливі якості, які назвав «трьома С». У моїй проекції ця жінка мала світлий розум, була сексуальною і прагнула до самопізнання. Десь за півроку я зустрів найдивовижнішу у світі жінку — сексуальну, зі світлим умом і жагою до самопізнання. Окрім цих трьох С, у неї були ще дві додаткові С, тож загалом вона мала п’ять чудових рис. У неї був світлий розум, вона була сексуально приваблива, жадала самопізнання, мала сучасний погляд на світ (бонус), а остання С змусила мене розсміятися. Її звали Сильвія. Розуміючи, як працює підсвідомість, ви можете собі уявити, як я здивувався, коли дізнався, що її ім’я також починається з літери С. Але саме так працює наша підсвідомість. Вона зосередилася на літері С, тому що на ній зосередився я, і дала мені два додаткові бонуси. Звісно, цього разу мені не довелося розривати стосунки — на зміну старому тіньовому переконанню (що відносини з жінкою небезпечні) прийшли нові, тож тепер, майже двадцять років по тому, ми щасливі в шлюбі і я кохаю свою дружину ще дужче, ніж у день весілля. Якби я не помітив цього переконання й не виправив його, цього б ніколи не сталося.