Моя зацікавленість духовністю та метафізикою виникла майже сорок років тому, коли, досліджуючи свідомість, я наштовхнувся на ці вчення. Багатство знань про свідомість, якими володіли великі релігії й шаманізм, вражало. Насправді ж часто виникає потреба відокремити догму від справжнього сенсу певного вчення, однак глибина розуміння процесу взаємодії свідомості з фізичним світом приголомшила мене, а ще більше вразив той факт, що цим знанням уже тисячі років. Більшість величних духовних традицій, про які я дізнався, мають свої складні методології, які допомагають відкрити приховану мудрість і працювати із силами Всесвіту, хоча ці вчення зазвичай утаємничені в метафорах і притчах5. У цій книжці я неодноразово говоритиму про такі релігійні традиції, як християнство, буддизм та кабала. Я обрав ці три релігії тому, що ознайомлений з ними найбільше і вони (дуже доречно) ідеально вписуються у квантову голографічну модель. Дехто з читачів, мабуть, вирішить відкинути духовні джерела, стверджуючи, що вони ненадійні та антинаукові, проте ці вчення справді дають нам іншу точку зору, створюють більш глибоке розуміння, що допомагає розгадати загадку, відповідаючи на питання, хто ми і де наше місце у Всесвіті. У своїх пошуках цього розуміння я, звісно, не був готовий розкидатися будь-якою цінною інформацією незалежно від її джерела, зокрема тому, що з квантового погляду ці вчення виявилися такими захопливими.
Утім, не лише релігії висувають голографічну модель свідомості; у наші дні багато науковців також роблять кроки в цьому напрямку. Невролог Річард Рестак, автор бестселеру «Мозок», який ліг в основу серіалу телекомпанії PBS, твердо переконаний, що «голограма є не лише можливою, але й наразі, мабуть, нашою найкращою моделлю функціонування мозку». Рестак, як і безліч інших науковців та дослідників у цій галузі, захоплюється можливостями нашого мозку — а чому б і ні? Материнська плата нашої свідомості — людський мозок — це неперевершений шедевр творіння. У відомому нам Усесвіті немає нічого такого, що було б іще більш складним та заплутаним, і ми й досі не втомлюємося пізнавати його можливості, хоча й близько не підійшли до розуміння його потенціалу. Дійсно відомо лише те, що мозок був запрограмований на свій максимальний потенціал та ефективність.
Аби зрозуміти механізми роботи мозку, розпочнімо з ролі, яку нейрони відіграють у його розвитку. Нейрони переносять інформацію, і без них наш мозок не міг би функціонувати, тож природа піклується про те, щоб ми не відчували в них нестачі, адже з моменту нашого зачаття нейрони починають вироблятися зі вражаючою швидкістю. Неймовірно, але на сьомому тижні вагітності нещодавно сформований мозок ембріона стрімко зростає і протягом хвилини виробляє п’ятсот тисяч нейронів. Фактично у всіх ділянках мозку починають виникати функціональні мережі.
При народженні наш мозок містить сто мільярдів нейронів, і кожен із цих ста мільярдів з’єднаний з тисячами інших нейронів, а деколи й із сотнями тисяч. Коли ми народжуємося з утроби матері, кількість зв’язків сягає вже мінімум ста трильйонів. Науковець Джеральд Едельман стверджує, що сама лишень кора головного мозку містить тридцять мільярдів нейронів, здатних створити мільйон мільярдів синаптичних зв’язків6. Тож не дивно, що мозок людини часто називають найскладнішим відомим нам об’єктом Всесвіту, і є всі підстави вважати, що багато його функцій наразі нам ще не відомі.
Про таке об’єднання мільйонів нейронів у функціональні мережі читаємо і в наступному постулаті: «Нейрони, що разом активуються, також разом з’єднуються». Це називають законом Гебба, який є одним із ключів до розуміння не тільки нейропластичності, але й можливостей мозку7. Згодом, коли ми розглядатимемо ці процеси у квантових методах сили мозку, то зрозуміємо, наскільки неоціненними є можливості мозку формувати нові нейронні мережі.
Донедавна наукова спільнота значною мірою ігнорувала унікальну здатність мозку утворювати нові нейронні зв’язки здебільшого через те, що мало хто розумів, як та чому це працює. У двадцять першому сторіччі все докорінно змінилося, тож нейровчені та нейробіологи із захопленням кинулися досліджувати приховані потенціали нейропластичності — і недарма. Ми дізнаємося, що нейропластичність у поєднанні із законами квантової реальності відкриває перед нами нові та нечувані можливості, про які дотепер ми навіть і не замислювалися.