14. «Голографічна пам’ять: Карл Прібрам», інтерв’ю провів Деніел Ґоулмен, Psychology Today, 12, № 9 (1979), с. 72.
15. Голорух є ключовим поняттям для Бома в інтерпретації квантової механіки, яке об’єднує голістичний принцип Усесвіту як неподільного цілого. Він включає ідею про те, що все перебуває у стані становлення або всесвітньої течії.
16. Майкл Талбот «Голографічний Всесвіт» (Нью-Йорк, 1991), с. 52.
17. Талбот, с. 51.
18. Ґарет Найт «Практичний посібник із кабалістичного символізму» (1978), с. 175.
19. Від Матвія 6:33. У Біблії терміни «Царство Небесне» та «Царство Боже» використовуються, по суті, рівнозначно. У Євангелії від Матвія вжито переважно словосполучення «Царство Небесне», тоді як у Євангелії від Марка, Луки та Івана читаємо «Царство Боже».
20. Євангеліє від Фоми, 113.
21. Френсіс Дуджен Кук «Як виростити бика» (Лос-Анджелес, 1979), с. 82.
22. Ми цілком можемо поставити під сумнів твердження про те, що саме Макс Планк на початку 1900 р. відкрив те, що згодом назвали квантовою теорією. Свій внесок до цієї теорії зробили й десятки інших науковців.
23. У дзен-буддизмі коан — це загадка, або ж діалог, питання, що не має логічної відповіді. Значення коан не можна збагнути раціональним мисленням, натомість воно відкриється вам завдяки медитації та інтуїції. Тривала медитативна практика протягом місяців чи навіть років допоможе проникнути в саму суть і знайти відповідь на коан. Учитель дзен-буддизму Філіп Капло описує коан так: «Найбільша цінність коанів… у тому, що вони змушують нас (у доволі винахідливий та зчаста неочікуваний спосіб) пізнавати ці доктрини не просто розумом, а всім нашим єством, не дозволяють нам сидіти на місці та висувати нескінченні абстрактні теорії щодо них».
24. Поєднавши квантову силу нашого розуму з нейропластичністю, ми відкриємо нові, досі не знані способи створити себе наново.
25. http://quoteworld.org.
Розділ 4. Міфологія квантового воїна
1. Джеймс Гіллмен «Психологія ре-візії» (Нью-Йорк, 1977), с. 154.
2. Чог’ям Трунґпа «Шамбала: священний шлях воїна» (1984), с. 8.
3. Езра Паунд «Дух романської літератури» (Нью-Йорк, 2005), с. 93.
4. Кук, с. 9.
5. Гайнріх Ціммер «Індійська філософія», ред. Джозеф Кемпбелл (Принстон, Нью-Джерсі, 1969), с. 542.
6. Девід Файнштайн і Стенлі Кріппнер «Міфічний шлях: виявляємо путівні історії свого минулого — створюємо візію свого майбутнього» (Нью-Йорк, 1977).
Розділ 5. Переконання
1. Процвітаюча свідомість — це свідомість, яка має вібрацію достатку. Вона утворюється завдяки думкам про процвітання. Наша підсвідомість має багато візерунків переконань. Процвітаюча свідомість живиться думками та переконаннями щодо достатку, успіху і процвітання, які виникають у нас на свідомому й підсвідомому рівнях.
2. Євангеліє від Матвія 21:22.
3. Від моменту публікації статті «Всемогутнє плацебо» (1955) у клінічній практиці цей феномен уважають дуже дієвим.
3. Генрі Бічер «Всемогутнє плацебо», Журнал Американської медичної асоціації, 159, № 17 (1955), с. 1602—1606.
4. Медичний журнал Нової Англії, 347 (2002), с. 81—88.
Розділ 6. Спортсмени у грі розуму
1. Джим Мерфі, особиста розмова, 2009 р.
2. Аріє Каплан «Медитація та кабала» (Бостон, 1982), с. 113.
3. Там само, с. 112.
4. Методика, започаткована Фройдом, коли людина озвучує слова та думки, що першими спали на думку, не корегуючи їхнього значення або тематики.
5. Каплан, с. 113.
Розділ 7. Плетіння павутини
1. Джек Кенфілд «Принципи успіху» (Нью-Йорк, 2005), с. 57, 75.
2. Карл Юнг «Синхронічність: акаузальний сполучний принцип» (Принстон, 1969).
3. Я переконаний, що мова йде про Айру Проґоффа, який проводив багато часу разом із Юнгом; на момент публікації не вдалося знайти точного посилання на цей факт.
4. Семінар із містичної мудрості, проведений Джин Г’юстон у Вашингтоні, округ Колумбія, 2003 р.
5. http://writerspages.net.
6. Джозеф Кемпбелл і Білл Моєрс «Сила міфу» (Нью-Йорк, 1988).
7. Йоганн В. фон Ґете «Афоризми та думки Ґете» (Нью-Йорк, 1906).
Розділ 8. Підсвідомість
1. Сильвія Бак — це кінорежисерка та містикиня, моя дружина. Зазвичай уранці ми споглядаємо океан та гори із вікон спальні і, перш ніж розпочати день, проводимо щонайменше годину за розмовами одне з одним. Слова, подані епіграфом до цього розділу, я почув від неї саме під час однієї з таких бесід. Я одразу ж занотував їх собі, адже це було найкращим описом свідомості, який мені будь-коли доводилося чути. Насправді ж у ті ранки, коли дружина сповнена натхнення та енергії, я перетворююся на (як вона мене називає) «писаря», який старанно й наполегливо занотовує її думки.
2. Дойдж, с. 179—188.