Квітка кохання

7.2.2002 р.

НАЙБІЛЬШИЙ УБИВЦЯ
Найбільший убивця – це голод.
Не дай тобі їсти днів п’ять,
Куди твій подінеться гонор
Й не треба буде умовлять.
22.3.2002 р.

ЩОБ ЗАКОХАТИСЬ
Якщо ти хочеш розім’ятись,
То постарайся закохатись,
Хочеш дать волю почуттям,
То не жалій і їй... сто грам.
Бо там, де жінка випиває
Щастя на всіх там вистачає.
10.6.2002 р.

НЕ ЗАЗДРЮ ПОЕТАМ
Не заздрю поетам, яких не хвилюють
Ні болі людські, ні людські почуття,
Які тільки й знають хвалити тиранів
За те, що дадуть посмоктать їм «кінця»...
2.1.2003 р.

ЛЮДИ, ЯК ГОРИЛИ
Всі люди стали, як горили,
Не люди, а якісь бацили,
Тільки про секс і гроші мова,
А про порядність ані слова.
5.12.2002 р.

ЗАБУЛИ ПРО БОГА
Люди забули вже про Бога
І, якщо можна так сказать,
У всіх душа розкріпостилась
І всі вже хочуть всіх підряд.
5.12.2002 р.

ЖІНКА І БІДА
Скажіть, чи гарною буть може
Та жінка, що очима косить,
Яка по вулиці крокує
Й свою… біду всім пропонує?
5.12.2002 р.

ЗАГАДКА
Відгадайте ви загадку
І людину з нею:
Хто в корчму як пан заходить,
А з корчми свинею?
6.2.2002 р.

СЛУГИ БОЖІ
Навіть вже і слуги Божі
В депутати пруться тоже.
Мало їм уже приходу.
Що ж це робиться з народом?
Скрізь іде переділ світу.
З чим й вітаємо еліту.
11.1.2011 р.

ОЙ І ДЕПУТАТИ!
Ну ж і хлопці-депутати,
Як же їх не поважати?
От вже як допрацювались
Й до білизни вже добрались!
Хочте вийти на балкон?
Приготовте ви мільйон.
Що не вигадають гади,
Аби рот собі напхати.
4.2.2011 р.

НОВА ЛЮБОВ
Нова любов, як нова квітка,
А нова зустріч – карнавал.

БІЛЕНЬКІ КОЛІНКИ
Дивлюсь на біленькі колінки…
І хоч мені за сто вже літ,
Але мене оті картинки
Ще й досі тягнуть, як магніт.
25.11.2010 р.

ЗБОЧИНЕЦЬ
В нашім місті проживає
Так би мовити, «маньяк».
Він ні з ким не п’є, не палить,
Ну хіба що на дурняк.
Ви до нього привітайтесь
Він же вам – ні шість, ні п’ять,
Щоб не витратить калорій
На розмову, так сказать.
А тому і відвертає
Від людей завжди свій писк,
Бо гляди, як скаже: «Здрастуй!» –
То підніметься ще й тиск!
І не йдуть до нього рідні,
Обминають школярі,
І якби сказать, що бідний
Чи чогось нема в дворі?
А як Новий рік приходить –
Тут же двері на замок,
Щоб колядникам не дати
П’ять копійок на медок.
28.9.2007 р.

СОН ПРОЛЕТІВ
Я дуже бережно і ніжно
До тебе, миленька, ходив,
І несміливими руками
Твої красоти всі любив.
То гладив пальчиками коси,
А то часами уявляв,
Як будемо косити роси,
Ідучи берегом на став.
І кожен раз, кожну хвилину
Ловив очей твоїх політ,
І поглядав, як на калину,
Що розпустила перший цвіт.
І цілував таємно губки,
А наді мною в небесах
Літали біленькі голубки,
Мов посміхались до нас.
14.5.1983 р.

ШЕРШЕНЬ
/Бджолиний вовк/
Помаранчевий, як перстень,
Над льотком літає шершень,
Хоче бджілочку спіймати,
Шершенят нагодувати.
І хоч бджілочки маленькі
Не злякались вовка-шершня,
Збили всі його в клубок
І схопили за чубок.
І до нього:
– Будеш знати,
Як маленьких ображати!
27.8.2007 р.

БОЛОТЯНА ТРАВА
Скільки зір у небі світить,
Ви погляньте на той шик,
Скрізь квітують ясні квіти,
А на серці в мене крик.
І ні спокою, як вперше,
І ні радощів в житті,
Ніби я уже померлий
І несуть мене святі.
Бо на серці в мене рана,
І ні спокою, ні сна,
Бо збродяжилась кохана,
Без якої світ – тюрма.
Бо без неї, як без кисню,
Як без Сонця, без тепла,
Бо душа без неї кисне,
Як болотяна трава.
30.12.1979 р.