Квітка кохання

Хоч про це чомусь вічно нас вчили мовчать.
Тож і хочеться всіх, хто при владі спитать,
Тож, чому не соромляться в нас убивать?
11.7.2011 р.

Є СКРІЗЬ МЕЖА
Є скрізь межа: не більше і не менше,
Як не дійдеш, чогось недобереш,
А перейдеш, як тут же зникне радість,
Яку вже ти ніколи не знайдеш.
Є скрізь межа! Але любов безмежна,
Тут головне, щоб вчасно дам мінять,
Й твоє кохання буде безкінечним,
Поки у тебе буде ще стоять.
11.7.2011 р.

КІТ І КОВБАСА
Кіт, Змію угледівши,
М'явкнув: – Чудеса!
Глянь! – до Киці-Мурочки,–
– От так – ковбаса!
18.8.2011 р.

ОТ ТАК ГУБКИ!
От так губки, от так щічки,
Де не глянеш – є що взять,
От би цю чарівну жінку
Десь на дачу днів на п'ять..
17.8.2011 р.

БЕРЕМО НА ПОРУКИ
Бог попа прогнав із раю,
Бо у гріх втягнув він Раю.
– Бога чорт схопив за руки:
– Ми беремо на поруки!
А у нас в Верховній раді,
І чортів на всіх не хватить..
17.8.2011 р.

ДЕ МОЇ ЛІТА?
По Москві дівчатка ходять,
Очі в кожної горять.
От би кожну з них по разу,
Щоб було про що згадать.
Ой, ти, доле моя доле,
Нерозумна голова!
Чом же те дівча, що в полі,
Не прийшло у двадцять два?
18.8.2011 р.

КОЛИ СПІВАЮТЬ СОЛОВ'Ї
О, дай хоч раз і ще, кохана,
В твої очата подивлюсь,
І запахом твого кохання,
Немов димком я затягнусь.
О, дай дихну твоїм я б'юстом,
Що манить більше, ніж гаї,
Бо так в житті без тебе пусто,
Немов притихли солов'ї.
16.5.1983 р.

ЖІНОЧІ ГРУДИ, НІБИ КРИЛА
Спустились хмарки з неба в поле,
А я на тебе все дивлюсь,
І хтось неначе душу коле,
Як я до тебе притулюсь.
І хтось палючими очима
Мов заглядає в глиб душі,
І грудоньками серце коле,
Як небо колють комиші.
І все злилось в однім суцвітті –
Весна, кохання, білий цвіт,
Немов були ми в іншім світі
Ось майже цілих двадцять літ.
Тобі я вдячний за натхнення
І силу ту, яку даєш,
Я біг би все життя до тебе,
Аби я знав – не підведеш.
27.4.1983 р.

Я НЕ ЗАБУДУ ПРО ТІ ДНІ
Я не забуду про ті дні,
Як ми стояли під бараком,
Де паслись гуси на стерні
А ти була, мов з переляком.
9.9.1979 р.

БОЖИЙ ХРАМ
Дивлюсь на небо. Тут і там
На небі спалахи, а люди,
Вважають, в небі Божий храм,
А він у пазусі, у – Люди.
9.9.1979 р.

КОЛИ ПЛИВУТЬ ХМАРКИ
Коли пливуть по небі хмари,
А я до тебе притуливсь,
То не страшні любі кошмари,
Хоч би і Місяць там втопивсь.
17.12.1979 р.

ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ
Над моїм коханням лебеді літають
Й лебедину вірність в ньому зберігають.
Над моїм коханням зіроньки шепочуть,
Бо мого кохання вони також хочуть.
За моїм коханням між хмарин, мов злодій,
Місяць по під тином крадеться щоночі.
Із мого кохання солов'ї й зозулі
І щасливі дітки на земній півкулі.
Із мого кохання на другі планети
Полетіли в Космос вчені і поети.
Дякувать коханню – жайвори співають
Й безкінечну ніжність людям посилають.
28.11.1979 р.

ЗІВ'ЯЛА КВІТКА
Ви на тих погляньте кізок,
І на тих чарівних фей,
Що на пляжі майже голі
Серед німф і орхідей.
Ви погляньте на ту зрілість
І довершений їх стан,
На оту, що у бікіні
Натягає сарафан.
Як би я хотів погрітись
У обіймах тих красунь,
Тільки жаль зів'яла квітка
Хоч ти як її не сунь.
Я дивлюсь і ледь не плачу,
Що вже потяг мій ту-ту,
І що я уже ніколи
Вже не зможу ні одну...
Я дивлюсь на ті видіння
І на їх земну красу,
Де ж були вони літ в сорок,
Як ще міг я ту і ту?
11.7.2011 р.

МОЯ БЕРЕГИНЯ
Для мене жінка – Берегиня
Усіх моїх переживань.
Для мене жінка – то Богиня
І це кажу вам без вагань.
Для мене жінка – промінь Сонця
В якому гріюсь я щодня,
Й вона для мене те віконце,
Звідки черпаю почуття.