Квітка кохання

А ще як та підтягне юпку,
Й ногу на ногу покладе,
То будь ти навіть хоч Прим'єром,
Від неї ти не відійдеш.
Ви тільки гляньте на ті очі,
На ті оазиси краси,
Не будеш спать ти дні, і ночі,
Поки не зніме та труси.
11.7.2011 р.

ЧУЖА ЛЮДИНА
Ти геть зовсім чужа людина,
Яку я тільки стрів в гаю,
Й хоч знаю: ти чиясь дружина,
Але тебе я теж люблю.
Й мені не соромно сказати,
Що я тебе віднині жду,
Й мене не варт за те картати,
Що полюбив я – не свою.
І ви хоч смійтесь, навіть плачте,
Та вас уже не відпущу,
Отож, знімай із себе плаття,
Й підем… купатися в ставку.
Я – зберігач жіночої краси,
Отож не стій, красу неси.
12.7.2011 р.

ЩОБ В ЖІНКИ НЕ ЇЇ КРАСОТИ
Щоб в жінки не її красоти,
Ми б всі були, як бегемоти.
12.7.2011 р.

ОЦЕ ТАК ВЕЧІР!
Іде дівчина і я за нею,
Ой, як же хочеться догнать ту фею.
Вона – наліво і я – наліво,
Бо про таку я тільки й мрію.
Бо, як погляну на ту я Ліру,
Що дожену – уже й не вірю.
Які стегенця, які очата,
Ну як же й справді не закричати!
Вона – направо і я – направо,
Схопив дівчину і сів на лаву…
Ноги закинув собі на плечі...
Оце так нічка, оце так вечір!
10.7.2011 р.

ПІКНІК І ДОМІНІК
– Що таке, скажи, пікнік?–
До матусі Домінік.
– Це те місце,– та киває,–
Де нень гроші пропиває.
– З ким же він їх пропиває?
– З ким же ще, як не з жінками.
Бо щоб пив та не з жінками,
Не було б й тебе у мами.
10.7.2011 р.

БОРОДА І ТОМАДА
– Нащо тобі борода? –
В Лівашова томада.
– Щоб не мерзнути зимою,
То й ходжу я з бородою.
– Ну а влітку, ти прости?
– Щоб не гризли – комари.
10.7.2011 р.

ПРО ПРАВДУ
Я часто думаю, який же ти насправді:
Чи сучий син, чи символ чистоти?
Бо я не хочу вірить в твою правду,
Хоч знаю, що говориш правду ти.
За інформацію твою тобі я вдячний,
Але не знаю, як же тут радіть? –
Бо після цеї правди хочу плакать,
Й не знаю сам, куди себе подіть?
Кому, скажи, така потрібна правда,
Яка вісить над вами, ніби меч,
Яка вбиває в першому вас раунді,
Так, як торнадо, або так, як смерч?
Кому така, скажіть, потрібна правда,
Якщо вам скажуть, що кохана – б…дь,
Ну підеш писк наб'єш тій Ладі,
А далі що, кого – кохать?
Я часто думаю про правду і неправду,
Чого в ній більше – доброти чи зла?
І хоч за правду ладен сам померти,
Але не хочу бути сам я за козла.
А вам скажу, кого не вчила мати,
Що, якщо ти десь іншій… послужив,
То краще вже лягай ти мовчки спати
І про свій гріх нікому не кажи.
14.12.1979 р.

ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС
Щоб твої схопив сунички,
Згриз би їх, як хліб синички.
І пройшла б журба юнача,
Що навколо жінки скаче.
21.8.2011 р.

РОЗВАГИ
Ну й стегенця в свахи Гаги,
Є куди зливать розваги!
21.8.2011 р.

МАЙСТРУ- «УМІЛІ РУКИ»
Гарний хлопець наш Микола,
Не пройде, якщо не вколе,
Як по вулиці іде,
То кричить: – Цибуля де?
– Люблю я випить і пожрать,
І в пику кому хочте дать.
Люблю розваги, серцеві муки,
Бо майстер я – умілі руки.
12.10.1979 р.

СУБОТІНІЙ КАТЕРИНІ ІВАНІВНІЙ.
А четвірка наша мила
В ТОСі місяць пропалила.
Катя біга по дільниці:
– Де ж вони оті дівиці?
Ті не тратили час марно…
Всіх знайшла їх у кав'ярні,
– Ой, ти Катя-Катерина,
Намальована картина,
Краще нас ти не чіпай,
Та мерщій в Олімп змотай.
А як хоч, щоб працювали,
То неси мерщій нам сало,
Й не забудь ти пепсі взять,
Й файних хлопчиків душ з п'ять.
І тоді, ми з ними зранку
«Працюватимем» до ранку.
Так що, нас ти не лякай,
Ми давно уже… ай-ай.
13.10.1979 р.

ДОБРІ ДЯДІ
– Хто лікує нас? – євреї,
– Хто торгує в нас? – жиди,
– Хто керує в нас в державі?...
– Тож сиди, хохол, і жди.
10.7.2011 р.

СЕРГІЮ ЄСЕНІНУ
Неначе акорди кохання