– Зате радість кожен день,Що не занудьгуєш,Бо як знайдеш якусь річ,От і бенкетуєш.А там вийшов за поріг –І займайся грою.Чого хочеш, яку хочеш –Все перед тобою.Тож, живи собі й радій.– Ні! Не хочу, Грицю,А за гроші й тут знайдуБудь-яку гузицю.3.8.1988 р. ЧУЖА З МЕДОМ – Колись, як дівчину побачу,–Мені розказував дідок,Ото візьму я пляшку чачи,Її на руки і – в садок…– А зараз як? – Грицько в дідуся,Запитав в барвінку,–Як у вас, скажіть, сьогодніНа чужую жінку?– На чужую ого-го щеДе й сила береться!– У чужої, видно, з медом?–Гриць з дідка сміється.А можливо… – Гриць до дідаЙ тут же засміявся:А можливо, в юні рокиТи перестарався?5.9.1999 р. ХІБА ТО ЧОЛОВІК? Хіба, скажіть, то кавалер,Як йде навпроти жінка,А він боїться їй сказатьЩо жінка та – чарівна?Хіба, скажіть, то кавалер,Який боїться грому,Й не знає, що з нею робить,Як приведе додому?Хіба, скажіть, то чоловік?Та то ж невдала проза,Як посміхається до жінки,Немов коза до воза.25.10.1988 р. ПУСТА ФЕЯЯкі в тебе очі милі,Та занадто вже пуста,Краще зрить під хвіст кобилі,Ніж в твої бридкі вуста.2.9.1999 р. ПРОГРЕС І БАБИВсе життя провоювавЗ бабами Балда,А сьогодні, вибачайте,Він Герой Труда.Має дачу, вертольота,Має Мерседес,А ще кажуть: там, де баби,Там нема чудес.6.9.1999 р. УДАЄ ДІВЧИНКУ Якось Гриць зустрів МаксимаІ питає дружбана:– Як здоров’я, як робота,Як сестричка, старина?Чи ще й досі вчиться в вузі,Чи отримала диплом?Чи ще й досі строїть з себеЯк раніше, – громофон?– Строїть, строїть, – брат сміється,Й ось побачив Верочку.– І що строїть?– Як й ранішеСтроїть з себе дєвочку?3.1.2003 р. ПРОКИНСЬ, КОХАНА! Серце кричить: – Прокинсь, кохана,І не лякайся ти «банана»,Поглянь, як виперсь він з штанів,А в тебе ж ще нема синів.26.5.1978 р. ЧОМУ ДІВЧАТА ЛАЮТЬСЯ? – Ви не знаєте, чомуВсі дівчата лаються?– Бо всі хлопці онанізмомЦілу ніч займаються.19.9.2010 р. ПЕРША ШЛЮБНА НІЧПерша шлюбна ніч. Мар’янаНапилась. У дупель п’яна.– Ну і як? – Її питаю?– Хто кого… й сама не знаю.25.10.2010 р. ОЙ, ДУДУ! Як женивсь Гриць на Марині,То сказав він їй в хатині:– Ти не бійсь, лягай й до дняНасолоджуйся сповна.А вона кричить: – Боюсь!І тремтить, як чорногуз.– Тьху, дурна, моя Марино,Ти ж уже – моя дружина.– Але що ти ранком скажеш,–Й знов до нього – ду-ду-ду, –Якщо я тобі раненькоЩе й трьох доньок приведу?25.10.2010 р. ЯК ЙДЕШ ГУЛЯТИДивись, а то тебе вкрадуть,Як будеш хлопцям довірятись,Тож не «накачуй» ти так груди,Як йдеш на вулицю гуляти.18.8.2010 р. ХОТІЛОЧКИОстрівці коханняВ жінки, де не глянеш,І, немов на чудо,Я на їх дивлюсь,Тут – пупок, тут – грудоньки,Тут – веселе личенько,Тут – її стегенця,Ну а я – боюсь!5.9.1999 р. КУДИ ПРЕШСЯ, ДІДУ? – Ой, куди ж бо ти, куди,Діду, прешся?Чом це ти уже за розумНе берешся?Подивився б ти гарненькоНа ті лози,Що як тільки піде дощик –Ллються сльози.– Мені жити залишилось –Поки, поки,А тому мені той СНІДВже до попи!А якщо уже по правдіВам казати,То вже мною оте гореВарт лякати.– Ой, дивись, не фраєрнися,СНІД – як вила,Щоб твоя душа, бувало,Не завила.А дідочок до сестрички:– Вмовлять марно,Якщо правда, що та дівкаДуже гарна.То не зорі над БердянськомЗ неба світять,То на діда, що з грошима,Дівки мітять.Бо, як кажуть в нас дівулі,Що все знають,