Квітка кохання

Прийшов. Стою. А гай шумить,
І стало ще сумніше в полі,
Стою й не знаю, що робить:
Не йде вона! Шумлять тополі.
А гай гуде. І поле теж.
– Дивись, як мучаться поети! –
Гукнув я в простір і замовк. –
О, де ти, доле моя, де ти?
19.6.1997 р.

ФІЛОСОФ
Її сьогодні цілував
І з нею вечір розважався,
А Місяць гордо серед хмар,
Немов філософ посміхався.
17.6.1997 р.

СТАРІСТЬ
Із неба зорі визирають,
Зацвів на березі будяк,
Мене вже дідом називають,
А я незчувсь, коли і як?
А ті жінки, що не давались
І берегли свій коровай,
Давно вже з світом попрощались,
Бо дуже вже хотіли в рай.
4.6.2000 р.

ЛЮБИ ЖІНОК!
Людське життя пройде, як мить,
Той час нікому не підвласний,
То ж дурня нічого ліпить
І все робить старайся вчасно.
Бо як не зможеш з місця зрушить –
Стара карга тебе замучить,
І тіло витрусить з душі,
Що не цілуєш ти її.
28.1.2006 р.

БОГАТИР
Знов у нас появивсь богатир,
Що несе нам і волю, і мир.
Появивсь богатир і пішов по Русі,
Щоб почули його і боялися всі.
22.10.1988 р.

ЛІНЬ
Голова не хоче мислить,
І мовчить ретивий... кінь,
А сусідка посміхнеться –
Тут же вмить зникає лінь.
10.9.2003 р.

ЧАРІВНИЦЯ
Під берізкою сиджу я
І вже в котрий раз журюсь,
Струмом б’є мене трифазним,
Як до тебе доторкнусь.
У тобі біжать заряди
Чарівної красоти,
Як на тебе подивлюся,
То не можу відійти.
Що за сила то і звідки
У тобі, скажи, гримить?
Що як тільки доторкнешся –
Вся душа вогнем горить.
1.6.1981 р.

ЛЕГАЛІЗОВАНИЙ НАРКОТИК
Ніхто красою не напився
Й борщу із неї не зварив,
Зате, хто нею захопився,
Той батька й матір залишив.
Адже краса – то як наркотик,
І той, хто спробував той яд,
Не відірве від нього... ротик,
Хоч би й дали йому під зад.
24.5.1978 р.

ПОЧУЙ МЕНЕ!
Падає на землю зорепедом
Із каштанів листя золоте.
Знаю, що свою зустріну Ладу,
Хоч не знаю й досі, де живе.
Хай квітує осінь, це недовго,
І зима за нею пробіжить,
Бо не вірю в холод і розлуку
В тій душі, де веснами шумить.
Бо теплом, що небо наділило,
Присягаюсь я тобі й собі:
Що якщо женюсь колись, кохана,
То, будь-певна, – тільки на тобі.
4.9.1970 р.

БЛАГОРОДНА ЦІЛЬ
О, якби ти знала, як я хочу жити
І тебе, кохана, ніжить і любить,
Ти б мені дозволила вічно щастя пити
Із своїх дівочих голубих криниць.
А коли веселка над ліском засяє
І веселий дощик в вікна задзвенить,
Як би я хотів би те, що ти ховаєш,
Дощиком кохання, люба, покропить.
І тебе єдину все життя кохати,
Бо на думці в мене – благородна ціль,
Щоб тебе завести якхутчіше в хату
І всю ніч з тобою пить кохання хміль..
31.1.1997 р.

Я ЖДУ СВОЮ
Я зливсь з природою, як небеса з землею,
Нема в мені ні жалю, ні злоби,
І вже чужу не хочу більше кралю
Аби кохати так собі... аби.
Не хочу більше бути я підмінним,
А хочу бути, як у небі дим,
Я хочу мать таку, як сам я, – вільну,
Яка ще не була ніколи ні під ким.

НАЙКРАЩІ КВІТИ
Ти була файна, як жар-птиця,
Що я забувсь про карантин,
А на траву летіла глиця
То тут, то там з красунь-ялин.
А поруч нас співало літо,
Сміялись феями гаї,
І дарували хлопцям квіти
Веселі посмішки свої.
14.6.1978 р.

ПІД НЕБЕСНИМ СКЛЕПІННЯМ
О, як би я хотів з тобою
Чумацьким шляхом промайнуть,
І там, за даллю голубою
В твою Галактику шугнуть.
І злитися в одне сузір’я,
Як в небі синьому світи,
І там, під куполом небесним
В тобі коханням прорости.
28.1.1997 р.

СЕРЦЕ КРОВ’Ю КИПИТЬ
Серце кров’ю кипить…
Ой, як хочеться жить!
А дівчина ще й досі
Як осика тремтить...
9.6.1986 р.

ЩОБ НЕ ОЗИРАЛИСЬ
Всі хлопці озираються,
Як феї наближаються