Квітка кохання

ГАРМОНЬ
Тремтить душа, як струни скрипки,
Від дотику твоїх долонь,
Що вмить забув я про Мостище
І ось мчимось на Оболонь.
Послухай ти, як серце б’ється,
Мов вибиває барабан,
А розум й досі ще сміється,
Що я попав у твій капкан.
Тремтить душа, як ати-бати,
Від дотику твоїх долонь.
Ну як же він... не стане грати,
Як перед ним… така «гармонь»?!
28.4.2000 р.

ЛІСОВІ КРАСУНІ
Скоро білі мухи закружляють
І берізок стануть допікать,
В білі шубки їх поодягають
І почнуть їх сонних цілувать.
Не заплачуть лісові красуні
На мороз шугаючи гіллям,
І в морозні ночі повнолунні
Груди підставляючи вітрам.
13.10.1976 р.

БУНТ В ДУШІ
О, як же хочеться аукать,,
Не знаю, де себе дівать?
Ніхто мене не хоче слухать,
А стільки хочеться сказать…
15.10.1976 р.

ЩО ТО БУЛО?
Ну ж і очі! Ну ж і милі!
І такі, як день – ясні,
І чому вони з’явились
Десь опівночі мені?
Й з того часу, як у полі
Серед трав тебе зустрів,
Я уже не біг до тебе,
А немов орел летів.
І уже дививсь на тебе
Як на справжнє божество,
А коли тебе не стало,
Все питав, що то було?
7.1.2005 р.

КОЛИ ЖІНКА ПОСМІХАЄТЬСЯ
Кажуть, як жінка посміхається,
Значить, кохання прокидається.
Бо як гляне та очами,
То мов щось стається з вами.
Душу так вона збунтує,
Що й не хочеш – затупцюєш...
Й стане вам таке творить,
Що й не зможеш зупинить.
Ото, якраз і є та Мить,
Яку не варто пропустить,
Бо ніжний дотик ваших губ
Їй, як ніколи став би люб.
І хай тоді хоч як гризе,
А вам віддасть що має – все...
8.1.2005 р.

ГОЛЕ ДЕРЕВО
На голе дерево, їй Богу,
Навіть і ворон не сідає,
А чоловік, як стріне жінку,
Як тут її і роздягає,
І що він в неї там шукає?
Цього мабуть ніхто... не знає.
19.4.1997 р.

НАЙБІЛЬШЕ СВЯТО
Смерть між нами також ходить,
Як між правдою брехня,
І свою роботу робить
Щосекунди і щодня.
І тебе, мій любий друже,
Де б не був – не обійде,
Де б, куди, не заховався,
А однаково знайде.
А тому, не плач, не рюмсай,
Краще смійся і радій!
А якщо нема дружини,
То шукай тоді повій!
Й пам’ятай, що жінка – свято
Щонайбільше у житті,
Й Бог її створив для тебе,
Аби ти завжди її...
Тож, кохайся й насолоджуйсь...
Почуттям не відмовляй,
Піди знай, що з нами буде
Й чи потрапимо ми в рай?
9.9.1992 р.

ЩОБ МИ РОБИЛИ?
Слово сказала й оживила,
Душа розм’якла й попливла,
Як ти до мене притулилась
Й мене руками обняла.
І слава Богу, що на світі
Ще є і Ялта, і Кавказ,
І щоб ми, хлопчики, робили,
Що б не любили феї нас?
І слава Богу, що на світі
Ще є такі, що хочуть жить!
І щоб ми, хлопчики, робили,
Щоб не було кого любить?
3.6.2003 р.

ПРОСИПАЙТЕСЬ, ЛЮБІ ДРУЗІ
Просипайтесь, любі друзі, годі спать,
Треба нашу Україну від бандитів визволять!

ВІЗА
Приготовте всі валізи:
В Ізраїль відкрили візи.
Тож гребіть вже все відкрито
Бо вже й наше – їх корито.
Самі більші аферисти
Є й були в нас – комуністи,
Та були б ми всі панами,
Щоб були ті не жидами.
Тож і в паспорті: – хто ми? –
Ту сторінку відняли,
Щоб ні жодний дуралей
Не вгадав: де жид, єврей?
-Звідки ж все це почалося,
Із чиїх це власне рук? –
Я хотів би запитати. –
Хай би це сказав Кравчук.
Ці так просто не відступлять,
Поки в лоб їм не даси.
От тобі і тумба, тумба,
От тобі і тумбаси.
9.2.2011 р.

КОНСЕРВУЮ СОНЦЕ
– Що ти робиш? – Гриць до мене,
Заховавшись у кущах.
– Консервую свою юність
І любов свою в віршах.
4.2.2011 р.

СМІХ І ГОРЕ
Сміх і горе в нашій Раді,
До чого дожитися?
Вже як жінка йде в білизні
То вже й гріх дивитися.
Бо як жінка на балконі
Буде в трусіках стоять,
То за це її потрібно