Доповнити свою велич йому вдалося через якийсь час, коли шановний Рамм Рапелі вирушив до своїх прабатьків. Вольферт Веббер успадкував після нього шкіряне крісло в корчмі на Корліровому мисі, де довго владарював, користуючись великою честю та повагою. І коли він розказував якусь свою побрехеньку, то йому беззаперечно вірили, а коли жартував, то щиро реготали.
