Решта життя мине у спробах пояснити собі, чому ми куримо, у розповідях дітям, як не потрапити в пастку, і намаганнях час від часу покінчити з курiнням.
Пастка сконструйована таким чином, що ми намагаємось позбутись залежності тільки тоді, коли зазнаємо сильного стресу, пов’язаного зі здоров’ям, нестачею грошей або тим, що нас змусили відчути себе прокаженим.
Кинувши курити, ми підлягаємо під ще більші тортури (жахливі муки відвикання від нікотину), цього разу намагаючись обходитись без того, на що покладались для зняття стресу (наша опора – цигарка).
Через кілька днів ми ухвалюємо рішення, що обрали неслушний час. Потрібно дочекатися тієї миті, коли психіка прийде до ладу. Але як тiльки цей момент наступає, привід кинути курити повністю зникає. Очевидно, цей час ніколи не настане, бо насамперед ми думаємо, що життя має тенденцію ставати дедалі напруженішим. Щойно ми вилітаємо з-під батьківського крила, починається природний процес створювання оселі, накопичення боргів, народження дітей, кар’єрне зростання тощо. Це також ілюзія. Крім того, відомо, що найбільш складні періоди в житті кожної людини – раннє дитинство та юність. Ми плутаємо відповідальність і стрес. Існування курця автоматично стає дедалі напруженішим, бо тютюн не дозволяє розслабитись і не знімає стрес, як спонукає повірити суспільство. Усе відбувається зовсім навпаки: насправді куріння призводить до того, що ми почуваємо себе щодалі більш знервованими та напруженими.
Навіть ті курці, яким принаймні одного разу вдається позбутися звички, можуть бути щасливими, доки знов не потраплять у цю пастку.
Весь процес куріння схожий на блукання в гігантському лабіринті. Щойно ми входимо до нього, наш розум затуманюється і залишок життя минає у спробах вибратися. Багатьом це врешті-решт вдається, але лише для того, щоб знову потрапити в пастку.
Я тридцять три роки намагався вибратися з цього лабіринту. Як і всі курці, не розумів цього. Однак завдяки поєднанню незвичайних обставин (жодна з яких не робить мені честі) з’явилось бажання дізнатися, чому раніше мені було так відчайдушно важко кинути курити, а успішна спроба стала не лише легкою, але й приємною. З того моменту, як я перестав курити, моїм хобі, а потім і професією стало розв’язування багатьох задач, пов’язаних із нікотиновою залежністю. Це дуже складна та захоплива крутиголовка, яку, як і кубик Рубіка, практично неможливо розгадати. Проте, як і у випадку більшості важких завдань, якщо рішення вам відоме, це легко! Я знаю, як кинути курити з легкістю, і виведу вас із цього лабіринту. Ручаюсь, що ви вже ніколи до нього не забредете. Усе, що треба робити, – це дотримуватись вказівок. Якщо повернете не туди, усі подальші поради будуть безглуздими.
Дозвольте особливо підкреслити: виявити, що кинути курити – легко, здатний будь-хто, але спочатку необхідно встановити всі факти. Ні, я не маю на увазі аспекти, що викликають страх. Знаю, що ви вже усвідомили шкідливість куріння. Існує достатньо інформації про це. Якби вона зупиняла, ви б давно кинули. Я маю на увазі розуміння причин, з яких ми вважаємо, що позбавитись вiд нікотинової залежності – важко. Щоб відповісти на це питання, необхідно встановити істинні мотиви того, чому ми досі куримо.
Розділ 5
Чому ми і далі куримо?
Усі починають курити з безглуздих причин, зазвичай під тиском оточення або під час суспiльних подій. Але коли ми відчуваємо, що починаємо звикати, чому і далі куримо?
Жодний регулярний курець не знає, чому він це робить. Якби люди знали справжню причину, вони б позбулись своєї звички. Під час консультацій я ставив це питання тисячам курців. Правильна відповідь однакова для всіх, але різноманітність отриманих варіантів нескінченна. Здається, що ця частина моїх консультацій є найкумеднішою, але водночас найжаліснішою.
У глибині душі курці знають, що вони бовдури. До того як потрапити у залежність від цигарок, вони знали, що не мають потреби курити. Більшість можуть згадати огидний смак своєї першої цигарки і те, що їм довелося добряче потрудитись, перш ніж з’явилось захоплення. Найбільш прикрим у цьому є те, що такі люди розуміють: некурці не тільки нічого не втрачають, але й сміються з курців (важко не сміятись у Budget day).
Однак курці – розумні та раціональні. Вони усвідомлюють, що наражають власне здоров’я на великий ризик та за все життя витрачають на цигарки цілий статок. Тому для виправдання своєї звички їм потрібно мати логічне пояснення.
Справжня причина, чому курці продовжують курити, – поєднання факторів, які я детально розбиратиму в наступних двох розділах.
1. НІКОТИНОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ.
2. ПРОМИВАННЯ МIЗКIВ.
Розділ 6
Нікотинова залежність
Нікотин – безбарвна оліїста речовина, що міститься в тютюні і викликає залежність. До цього наркотику звикають найшвидше зі всіх відомих людству: щоб захопитися ним, може вистачити лише однієї цигарки.
Кожна затяжка постачає крізь легені в мозок невелику дозу нікотину, яка діє набагато швидше, ніж, наприклад, героїн, що його вводять у вену.
Якщо зараз ви робите двадцять затяжок, то отримуєте двадцять доз наркотику з однієї цигарки.
Нікотин діє швидко, і рівень його вмісту в крові падає приблизно вдвічі протягом тридцяти хвилин і майже до однієї чверті через годину після викурювання цигарки. Це пояснює те, чому людина в середньому викурює їх двадцять штук на день.
Щойно ви гасите цигарку, починається швидке виведення наркотику з організму і виникають муки відвикання.
Зараз я маю розвіяти відому оману щодо цих страждань, поширену серед курців. Вони думають, що біль, пов’язаний із відвиканням, є жахливою травмою, якої можна зазнати, коли самостійно або вимушено намагаєшся кинути курити. Але в основному ці муки відбуваються на рівні психіки; людина відчуває, що позбавляється задоволення чи опори. Пізніше я поясню це детальніше.
Насправді біль, викликаний відвиканням від нікотину, настільки незначний, що більшість курців живуть все життя та помирають, навіть не усвідомивши, що вони наркомани. Коли ми використовуємо термін «нікотинозалежний», то думаємо, що лише придбали звичку. Більшість курців жахаються наркотиків, по суті будучи наркоманами. На щастя, від нікотину дуже легко відмовитись, але перш за все ви маєте визнати, що стали залежними.
Відвикання від цигарок не супроводжується фізичним болем. Це просто тривожне відчуття спустошеності, почуття, що чогось не вистачає. Багато курців вважають, що подібний стан якось пов’язаний з їхніми руками. Якщо ці емоції тривають, курець стає знервованим, невпевненим, схвильованим і дратівливим. Спрага цiєї отрути, НІКОТИНУ, схожа на голод.
Через сім секунд після закурювання цигарки в кров надходить свіжий нікотин і потяг до нього закінчується, залишаючи відчуття розслаблення та впевненості.
У юності, коли ми вперше закурюємо, біль відвикання та полегшення настільки слабкі, що навіть не здогадуєшся, що вони взагалі існують. Коли починаємо курити регулярно, то пояснюємо це насолодою або придбаною звичкою. Правда ж полягає в тому, що ми вже стали залежними від нікотину, не усвідомлюючи того, що це маленьке чудовисько вже оселилося в нашому шлунку і ми вимушені його годувати.
Усі курці починають курити з безглуздих причин. Адже нікого не примушують. Єдиною причиною, з якої люди і далі курять (байдуже, чи вони затяті курці, чи роблять це час від часу), є бажання нагодувати своє маленьке чудовисько.
Весь процес, пов’язаний з курінням, становить серію крутиголовок. У глибині душі всі курці знають, що вони через власну дурість потрапили в зловісну пастку. Однак я думаю, що найсумнішим аспектом куріння є те, що насолода, яку людина отримує від цигарки, – це задоволення від спроби повернутися в стан спокою, порядку та впевненості, в якому перебувало тіло ще до того, як з’явилася залежність від нікотину.