У наших клініках ми проводимо сеанси гіпнотерапії. Після лікування пацієнти абсолютно впевнені, що цигарки їм більше не потрібні. Але коли інші курці й некурці намагаються з’ясувати в них, що ж відбувається на тих сеансах, то більшість пацієнтів нездатні пояснити, тому відповідають розпливчасто, щось на кшталт: «Не розумію як, але цей метод спрацьовує».
Запевняю вас: ніякої містики тут немає. Підозрювати її втручання – означає віддалятися від істини. Імовірно, Алі Баба був надзвичайно радий, коли слова «Сезам, відкрийся!» привели його до скарбів. Але чи варто вдаватися до містицизму лише для того, щоб відкрити двері власного будинку? Чи не простіше вставити в замок ключ, що належить тільки вам? Мене цікавлять лише факти. Підкреслюю: я не користуюся промиванням мозку, навпаки, моя методика, яку я назвав «Легким способом», побудована на контрдії.
Спеціально для цієї книжки нам знадобиться нове визначення поняття «промивання мозку»:
«Промивання мозку – це процес, спрямований на ефективне переконання людини в істинності конкретних фактів і уявлень, які насправді хибні».
Поняття «контрдія» я визначив би таким чином:
«Це методика, розроблена з метою усунення наслідків промивання мозку, яка дає змогу людині побачити справжній стан речей».
Напевно, подумки ви вже застогнали: «О, ні! Йому залишилося лише додати, що куріння – брудна, огидна звичка, яка шкодить моєму здоров’ю і занадто дорого мені коштує».
Повірте мені, у «Легкому способі» така тактика не застосовується. Вам уже відомо, що куріння шкодить здоров’ю, і розуміння цього викликає у вас тривогу. А що роблять курці в стані стресу? Правильно – хапаються за цигарку.
Суспільству в цілому властиве ставлення до курців як до простуватих, слабких парій. Більшість курців сприймає себе саме так. Дійсно, незважаючи на свою компетентність і здатність розумно керувати повсякденними справами, ви загубили з поля зору ту сферу життя, до якої належить куріння. І це ще одна складова промивання мозку. Насправді сили волі у вас стільки ж, а може, і більше, ніж у будь-якої іншої людини – курець вона чи некурець. Але наразі ви використовуєте силу волі зі знаком «мінус».
Можливо, у деякі мої слова важко повірити. Вас, напевно, охоплює бажання викинути цю книжку на смітник. Будь ласка, не треба! На цих сторінках ви не знайдете жахливих історій. Навпаки, я маю для вас лише добрі новини. Однак наша ситуація належить до категорії «що було першим – яйце чи курка?». Головний фактор, що заважає курцям навіть спробувати кинути курити, – страх. Він може набувати різних форм. Це – страх успіху, шлях до якого лежить через період страждань упродовж невизначеного часу. Страх, що для досягнення успіху не вистачить сили волі. Страх перед фіаско. І хоч як це не парадоксально, страх перед самим успіхом: страх, що до кінця життя від свят і вечірок ви вже не отримуватимете колишнього задоволення. Адже ви бачили, як потерпають ваші друзі. Невже ці страждання комусь довподоби? Це страх, що без цигарки ви не зможете довго спілкуватися по телефону чи долати стрес. Страх, що, досягнувши мети, ви перетворитеся на колишнього курця і станете скиглієм, який до скону літ плакатиме про те, що йому ніколи не доведеться викурити жодної цигарки.
Не будемо вдавати, що цих страхів не існує. Вони реальні й сильні. Якщо ви коли-небудь застосовували «вольовий метод» відмови від куріння, який я неодноразово випробовував на собі, то пам’ятаєте, що при цьому переважає не відчуття «я кидаю курити», а відчуття «я кидаю жити», а то й – «відмовляюся від механізму подолання труднощів, від підтримки й опори». Тому давайте визнаємо, що ви відчуваєте і цей страх, і безліч інших. А ще погодимося з тим, що для спроби відмовитися від куріння потрібна справжня відвага. Якщо ж ви це усвідомлюєте, значить, одна з перешкод уже позаду. Істина полягає в тому, що всі ці страхи – складові елементи промивання мозку. Отже, перш ніж кидати курити, потрібно позбутися цих страхів.
Усі курці – осбистості суперечливі. Куріння для них – щось на кшталт перетягування каната. З одного боку, страх: звичка губить мене, влітає мені в копієчку і підкоряє собі моє життя. З іншого – це моє задоволення, мій супутник життя, моя опора. Чесно кажучи, задоволення від куріння незначне – пригадаймо ситуацію в пологовому будинку. Невже ми не вміємо радіти життю чи боротися з проблемами без куріння? На цьому ж боці каната є страх. Куріння, як і будь-який різновид наркотичної залежності, – це боротьба зі змінним успіхом, у якій бере участь страх: страх впливу наркотику на нас, страх перестати радіти життю або страх впоратися з проблемами без наркотику. Нагадаю: людям, які не курять, ці страхи не відомі.
Підступність нікотинової пастки полягає ще й у тому, що на тій стороні каната є страх перед майбутнім: «Так, я можу захворіти на рак легенів, а можу і не захворіти, якщо пощастить». Але тільки-но ви вирішуєте кинути курити, як доводиться віч-на-віч стикатися із суворою дійсністю, фобією поразки і страхом перед перспективою життя без куріння. Для нас природно сподіватися, що фатальний день буде відтерміновано, що нас і надалі супроводжуватиме успіх, чи, можливо, автобус переїде нас раніше, ніж розвинеться хвороба, або ж одного разу ми прокинемося й зрозуміємо, що бажання курити зникло.
Можливо, ви, як і я, чули про курців, з якими сталося щось подібне. Тридцять років я молився, щоб і мені так пощастило. Затямте: небезпека нікотинової пастки полягає в тому, що вона, подібно іншим видам наркотичної залежності, спеціально призначена для того, аби втримати вас на гачку. І чим міцніше ви сидите на цьому гачку, тим сильніше ця пастка шкодить вашому здоров’ю і гаманцю. Так, є невелика група курців, які одного прекрасного ранку прокидаються і розуміють, що бажання курити в них ніколи не виникатиме. Зазвичай ці курці дійшли до тієї стадії, коли вони вже неспроможні обдурювати себе і запевняти, що куріння – це насолода й опора. На жаль, переважна більшість людей досягає цієї стадії занадто пізно. Прошу, не допускайте, щоб так трапилося і з вами! Усе своє життя ми, курці, обіцяємо собі завтра ж відмовитися від цієї шкідливої звички. Мені пощастило позбутися її вчасно. Можу лише гадати, яким було б самознищення, якби я спізнився. Якби в мене виявили рак легенів, упевнений, усі наслідки промивання мозку миттєво розвіялися б, а висновки були б сумними:
«Ідіот, кретин! Тобі пощастило народитися міцним і здоровим. Яким же невдячним і тупим треба бути, щоб усе життя труїти власні легені цією капостю! Як можна бути настільки егоїстичним і черствим, як можна мучити близьких тобі людей? Ти вважаєш себе розумною й інтелігентною людиною. Але яким же дурним і слабким треба бути, аби довести себе до такого стану?»
Напевно, ви, як і раніше, впевнені, що я сподіваюся достукатися до вашого здорового глузду. Аж ніяк. Я просто намагаюся уявити, що б я думав у такий момент. Біда в тому, що в жодного курця подібної думки не виникає, допоки не стає занадто пізно. Я просто намагаюся показати, наскільки підступна нікотинова пастка. Як я вже говорив, це нагадує одвічну дилему про яйце і курку. Істина в тому, що всі ці страхи – лише предмет промивання мозку і їх можна позбутися раніше, ніж ви дочитаєте цю книжку. Тож будьте готові заздалегідь. Іноді у вас може виникати бажання відкласти книжку або читати її дуже повільно, відволікаючись на більш важливі справи: домашнє господарство, опікування дітьми, вибудовування кар’єри.
Усі ми згодні з тим, що життя – це гра. Прагнучи насолоджуватися життям і долаючи перешкоди, складно передбачити, який наш вчинок чи поворот подій буде для нас виграшним, а який зрештою завдасть шкоди. Скільки разів за своє життя нам доводилося опинятися в ситуації, коли втрачати було абсолютно нічого, а отримати ми могли чимало. Усе залежить від нашого рішення. Отож зараз ви перебуваєте в такому ж вигідному положенні. Думаєте, я перебільшую? Аніскілечки. Я хочу, щоб ви пообіцяли (насамперед – собі), що дочитаєте цю книжку до кінця. Пам’ятайте про те, що нікотинова пастка побудована з таким розрахунком, щоб утримувати вас на гачку все життя. Не дозволяйте їй обдурити себе. Якщо ви дочитаєте книгу: