— Що ви маєте на увазі?
— Лише те, що як європеєць я мушу викурити частину цієї бридоти, яка опинилася в цій країні з нашої ласки.
Кая з подивом відчула, що сміється. Їй, безперечно, слід поспати.
— Я йшла слідом, коли ви його купували, — зізналася вона. — Бачила, як ви це провертаєте. У пляшці, яку ви поставили, спочатку були гроші. А потім опіум. Хіба ні?
— М-м-м, — рот Харрі досі був напханий локшиною. — Ви працювали у нарковідділі?
Вона закивала головою.
— А чому на пляшці — соска?
Харрі заклав руки за голову. Супова миска перед ним спорожніла.
— Опіум страшенно смердючий. Якщо маєш у кишені чи у фользі грудочку опіуму, пошукові собаки тебе у будь-якому натовпі винюхають. Та й дитячі пляшечки з сосками не можна здати за гроші, отже нема чого боятися, що якийсь безхатченко, збирач пляшок, випадково поцупить її під час оборудки. Траплялося.
Кая повільно кивнула. Він потроху розслаблюється, значить, треба продовжувати. Всі, хто не розмовляв рідною мовою по півроку, стають балакучими, щойно зустрінуть земляка. Природна річ. Отож і далі в тому ж дусі.
— А ви любите коней?
Він пожував зубочистку.
— Загалом, ні. Вони надто вередливі.
— Але ж ви полюбляєте на них ставити гроші?
— Мені це до вподоби, але ігроманія не належить до моїх гріхів. — Він посміхнувся, й Каю знову вразило, як усмішка змінює його, перетворюючи на людяного, відкритого хлопчиська. Їй згадався клаптик неба, який вона бачила над Мелден-роу.
— За великим рахунком, азартні ігри — кепська стратегія. Але коли вже не маєш що втрачати, тоді вона перетворюється на єдину твою стратегію. Я поставив усе, що мав, і те, чого не мав, на додачу в одному забігові.
— Отже, все, що мали, ви поставили на одного коня?
— На двох. Квінелла. Обираєте двох коней, які прийдуть першими, незалежно від того, котрий виграє забіг.
— А гроші позичили у Тріади?
Уперше вона помітила подив у його очах.
— Що змусило впливовий китайський злочинний картель позичити гроші іноземцеві, який курить опіум і якому нічого втрачати?
— Та… — неквапно мовив Харрі, виймаючи цигарку з рота. — Коли ти іноземець, тобі дають доступ у ВІП-ложу на іподромі «Хепі Велі» протягом трьох тижнів після того, як тобі поставили печатку в паспорті. — Запаливши цигарку, він видихнув дим у вентилятор, котрий крутився під стелею так повільно, що мухи гойдалися на ньому, як на гойдалці. — На іподромі є дрес-код, тому мені довелось пошити собі костюм. Мені вистачило двох тижнів, щоб втягтися в це діло. Я познайомився з Германом Клюйтом з Південної Африки, який у дев’яностих роках збив собі чималенький статок на корисних копалинах в Африці. Він навчив мене хвацько програвати добрячі суми грошей. Мені просто припала до смаку концепція. Якось увечері напередодні забігу я був на обіді у Клюйта, котрий розважав гостей, показуючи свою колекцію африканських інструментів для тортур з Гоми[15].
Саме там водій Клюйта дав мені корисну пораду. Він розповів, що фаворит одного із забігів травмувався, але це тримають у таємниці, бо він все одно вийде на старт. Позаяк цей кінь — очевидний фаворит, то на нього ставитимуть усі, а тому буде «мінусовий пул», тож можна буде не платити за ставками. Але можна зірвати банк на інших. Наприклад, на квінеллі. Одначе для пристойного заробітку потрібен був значний початковий капітал. І Клюйт позичив мені грошей — просто так, за прекрасні очі. А ще за костюм від кравця. — Харрі уважно вдивлявся у вогник на цигарці й ніби посміхався власним спогадам.
— А далі? — запитала Кая.
— Фаворит обійшов усіх на шість корпусів. — Харрі знизав плечима. — Коли я пояснив Клюйту, що голий, як церковна миша, він засмутився. Утім, увічливо пояснив мені, що позаяк він — ділова людина, то мусить дотримуватись певних принципів. Він запевнив, що, згідно з ними, тортури не використовуватимуться, натомість він просто продасть мій борг Тріаді, зробивши певну знижку. У моєму випадку він ладен був чекати тридцять шість годин, перш ніж продати борг, надаючи мені шанс покинути Гонконг.
— Але ви не встигли?
— Часом я метикую дуже повільно.
— А що потім?
Харрі обвів руками кімнату.
— А тоді ось це все. «Чункінг-меншн».
— А які плани на майбутнє?
Знизавши плечима, Харрі загасив цигарку. Каї спала на думку обкладинка диска, яку показував їй Евен, зі світлиною Сіда Вішеса з гурту «Sex Pistols». Й ледве чутні слова з пісні: «No fu-ture, no fu-ture»[16].
— От ви й дізнались про все, чого потребували, Кає Сульнес.